Імплементація міжнародного стандарту автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки: наслідки для суб’єктів фінансового моніторингу

Анотація

Стаття присвячена дослідженню причин та передумов імплементації Україною міжнародного стандарту обміну інформацією про фінансові рахунки. Застосовано класичні емпіричні (описання), загальнологічні (аналіз та синтез) методи наукового пізнання та спеціальні методи вивчення права (формально-юридичний та логіко-юридичний методи). У цьому дослідженні хронологічно прослідковано шлях України до імплементації міжнародного стандарту обміну інформацією про фінансові рахунки. До того ж проаналізовано літературу інших науковців щодо питання фінансового моніторингу та міжнародного стандарту обміну інформацією про фінансові рахунки. Автори здійснили аналіз законодавчих змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів щодо імплементації міжнародного стандарту обміну інформацією про фінансові рахунки. Вказане спрямоване авторами на визначення наслідків такої імплементації на систему фінансового моніторингу в Україні в цілому та на діяльність суб’єктів первинного фінансового моніторингу зокрема. В процесі аналізу та синтезу законодавчих змін щодо імплементації міжнародного стандарту обміну інформацією про фінансові рахунки науковці виокремили найбільш значущі та стисло їх зазначили. Виокремлені законодавчі нововведення були спрямовані на ілюстрацію ролі суб’єктів первинного фінансового моніторингу в процесі такого автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки між компетентними органами. Важливим результатом цієї статті є встановлення наслідків для суб’єктів первинного фінансового моніторингу. Такими є збільшення обсягу функцій суб’єктів первинного фінансового моніторингу та незначне розширення суб’єктного складу суб’єктів первинного фінансового моніторингу. До того ж, варто звернути увагу на виокремлення нового окремого об’єкта фінансового моніторингу – підзвітні фінансові рахунки.