Захист авторських прав на рухи у спорті та робототехніці: нові виклики

Автор(и)

  • Даніїл Шматков кандидат наук, доцент, старший науковий співробітник Науково-дослідного інституту правового забезпечення інноваційного розвитку Національної академії правових наук України http://orcid.org/0000-0003-2952-4070

DOI:

https://doi.org/10.37772/2518-1718-2021-2(34)-3

Ключові слова:

спорт, робототехніка, рух, авторське право, вираження

Анотація

Постановка проблеми. Святкування дня інтелектуальної власності (ІВ) 26 квітня 2019 року проходило під гаслом «Досягти золота» з метою «ближче заглянути у світ спорту». ВОІВ підкреслює значення патентів, дизайнів, торговельних марок та авторських прав у світі спортивного бізнесу. Але авторські права висвітлювались лише у контексті трансляції спортивних подій. Однак авторські права у спорті – це не лише канали інформаційного мовлення. Сьогодні, в умовах високої конкуренції у спортивному бізнесі, антураж таких заходів є вирішальним фактором. 

Огляд літератури. Ми констатуємо відсутність уваги до пантоміми та пародії як елементів спортивних ходів, хоча ці терміни не перекривають зміст хореографії, існування якої у спорті аналізується ученими. Більше того, не виявлено наукових праць, які чітко розділяють терміни «хореографія», «пантоміма» та «пародія» як ІВ в контексті європейського законодавства. Можливо, розширення авторських прав спортсменів дозволить вирішити сумніви деяких науковців щодо існування авторських прав у творчих спортивних рухах. Учені у зазначеному контексті розглядали лише обмежену кількість видів спорту та практично не аналізували спорт для людей з обмеженими можливостями. 

Сьогодні, коли деякі змагання скасовуються, а інші проводяться без глядачів, питання розважального аспекту спортивних заходів є як ніколи важливим.

Зараз європейське законодавство у галузі штучного інтелекту потребує вивчення процесів, перетворених на суцільні факти та теоретичні основи. Чи можна вважати хореографію, пантоміму чи пародію на робота-тварину (а не на гуманоїда) авторським правом, навіть якщо всі рухи танцю придумані програмістом? Але інформація з цього питання є обмеженою.

Директива (ЄС) 2019/790 (2019), спрямована на прискорення зростання європейської цифрової економіки, встановлює необхідність досягнення справедливого балансу між правами та інтересами авторів та інших правовласників. Ці питання вимагають глибокого аналізу. На додаток до хореографії, цілком очевидно, що, наприклад, нетривіальне рішення проблеми зворотної кінематики та планування руху в програмному алгоритмі руху є об’єктом ІВ.

Мета цієї статті – визначити нерозкриті питання захисту авторських прав на спортивні та робототехнічні рухи, що вимагають глибокого дослідження, та визначення його специфіки.

Виклад основного матеріалу. Рух є постійною складовою еволюції. На додаток до загальної цінності, нові, виразні та креативні рухи повинні дати більше переваг своїм творцям. Авторське право – одна з цих переваг. Але сьогодні в багатьох сферах діяльності авторське право на рухи все ще є лише абстрактною можливістю. У контексті питання встановлено нагальну потребу у наступному:

- аналіз застосування законодавства про авторське право для захисту творчих рухів як у спорті, так і в робототехніці;

- дослідження потенціалу такого захисту у спорті;

- тематичне дослідження щодо застосування результатів за попередніми пунктами у робототехніці.

Рішення поставлених питань будуть новаторськими у розгляді потенціалу творчих рухів у спорті та робототехніці. Для визначення обсягу авторських прав у зазначеному контексті запропоновано здійснення аналізу за наступними напрямами: Чи відповідають рухи чітким встановленим правилам? Розглядається один рух чи сукупність рухів? Чи спрямовані рухи на досягнення конкурентного результату? Чи є рухи єдино можливими та / або найпростішими у конкретній ситуації? Чи є рухи креативними? Чи відповідають рухи суспільній моралі?

Висновки. Оригінальність, яка дозволить рішенням вийти за межі сучасного рівня, включає такі аспекти:

- увага до пантоміми та пародії як елементів спортивних ходів;

- аналіз сучасного спорту та спорту для людей з обмеженими можливостями;

- розгляд рухів нових роботів з точки зору авторських прав;

- визначення обізнаності та готовності зацікавлених сторін комерціалізувати авторські права у відповідних сферах.

Посилання

Abromson, H. M. (2003). The Copyrightability of Sports Celebration Moves: Dance Fever or Just Plain Sick. Marquette Sports Law Review, 14, 571–601 [in English].

Best, D. (1980). Art and Sport. Journal of Aesthetic Education, 14(2), 69–80. DOI: http://doi.org/10.2307/3332478 [in English].

Bussey, A. (2013). Stretching Copyright to its Limit: On the Copyrightability of Yoga and Other Sports Movements in Light of the US Copyright Office's New Characterization of Compilations. Jeffrey S. Moorad Sports Law Journal, 20(1), 1–34 [in English].

Compendium of U.S. Copyright Office Practices (3rd ed. 2017). https://www.copyright.gov/comp3/docs/compendium.pdf [in English].

Crane, Z. (2019). Fortnite Is «Dropping» Into Legal Land: A Proposal to Amend the Copyright Act to Address Artists’ and Game Developers’ Concerns Over Dance Moves As Purchasable Emotes in Video Games. Available at SSRN 3314693. URL: http://dx.doi.org/10.2139/ssrn.3314693 [in English].

Directive (EU) 2019/790 (2019). On copyright and related rights in the Digital Single Market and amending Directives 96/9/EC and 2001/29/EC. European Parliament, Council of the European Union. URL: http://data.europa.eu/eli/dir/2019/790/oj [in English].

Elam, V. (2015). Sporting Events as Dramatic Works in the UK Copyright System. Entertainment & Sports Law Journal, 13, 1–13. DOI: http://doi.org/10.16997/eslj.1 [in English].

GRAMBY. The Grammar of the Body: Revealing the Foundations of Compositionality in Human Language. (2019). (Fin. Rep.) [in English].

Griffith, W. T. (1998). Beyond the Perfect Score: Protecting Routine Oriented Athletic Performance with Copyright Law. Connecticut Law Review, 30, 675–730 [in English].

Kraut, A. (2016). Choreographing Copyright: Race, Gender, and IP Rights in American Dance. Oxford University Press [in English].

Kunstadt, R. M., Kieff, F. S., & Kramer, R. G. (1996). Are sports moves next in IP law. National Law Journal, 20 [in English].

Lewis, R. (2010). When cultures collide. London: Nicholas Brealey Publishing [in English].

Mezei, P. (2017). Copyright protection of sport moves. Enrico Bonadio & Nicola Lucchi (Eds.). Non-Conventional Copyright. Cheltenham : Edward Elgar Publishing, 271–298. DOI: http://doi.org/10.4337/9781786434074.00021 [in English].

Nevejans, N. (2016). European civil law rules in robotics. European Union [in English].

Quagliariello, J. (2019). Applying Copyright Law to Videogames: Litigation Strategies for Lawyers. Harv. J. Sports & Ent. L., 10, 263–276 [in English].

Palmerini, E., Azzarri, F., Battaglia, A. et al. (2014). D6.2 – Guidelines on regulating robotics. Pisa, Italy: Robolaw project [in English].

ROBOLAW. Regulating Emerging Robotic Technologies in Europe: Robotics facing Law and Ethics. (2014). (Fin. Rep.) [in English].

Robotronica 2015, ABC News, 23-08-15. URL: https://www.youtube.com/watch?v=pblTNI0dAhg [in English].

Roessler, V. (2015). College Athlete Rights after O'Bannon: Where Do College Athlete IP Rights Go from Here. Vanderbilt Journal of Entertainment and Technology Law, 18, 935 [in English].

Sharma, S. (2019). A Copyright Incentive for Promoting Aesthetic Sports in India. Entertainment and Sports Law Journal, 17(1), 1–12. DOI: https://doi.org/10.16997/eslj.232 [in English].

Shmatkov, D. (2020). Does Copyright Only Serve the Creative Industries? International Conference on Business Management, Innovation & Sustainability (ICBMIS) 2020. http://dx.doi.org/10.2139/ssrn.3709072 [in English].

Stokes, S. (2019). Digital copyright: law and practice. Bloomsbury Publishing [in English].

Venkatesan, V. (2021). Creative v. Purposive Sports: Need for Recognizing Sports Persons as Performersunder Copyright Law. International Journal of Modern Agriculture, 10(2), 319–326.

UpTown Spot. URL: https://www.youtube.com/watch?v=kHBcVlqpvZ8 [in English].

Weber, L. J. (2000). Something in the Way She Moves: The Case for Applying Copyright Protection to Sport Moves. Columbia Journal of Law and Arts, 23, 317–361 [in English].

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-12-20

Як цитувати

Shmatkov, D. (2021). Захист авторських прав на рухи у спорті та робототехніці: нові виклики. Право та інновації, (2 (34), 23–29. https://doi.org/10.37772/2518-1718-2021-2(34)-3

Номер

Розділ

Статті