Актуальні правові питання оренди земельних ділянок в сучасних умовах

Анотація

Стаття присвячена дослідженню актуальних питань оренди земельних ділянок в сучасних умовах. Автором розглядаються питання щодо правового визначення права оренди земельних ділянок, особливостей поновлення орендних відносин та реалізації орендарями переважного права купівлі земель сільськогосподарського призначення. Аргументується, що в сучасних умовах поняття права оренди земельних ділянок не відповідає чинному законодавству. Підкреслюється наявність в законодавстві двох правових моделей надання землі на умовах суборенди: перша модель вимагає обов’язково отримання згоди власника, а друга, навпаки, надає право орендарю самостійно вирішувати питання суборенди землі. На підставі аналізу законодавства щодо суборенди землі стверджується про наявність у орендаря земельної ділянки обмеженого права розпорядження орендованою земельною ділянкою, а тому пропонується внести відповідні зміни в законодавство. Констатується про сформованість судової практики щодо поновлення договорів оренди землі та реалізації переважного права орендаря на укладення нового договору оренди. Одночасно пропонується судовим органам при розгляді справ даної категорії зробити додаткові правові висновки з метою правильного застосування норм Закону України «Про оренду землі», так як окремі питання потребують додаткового обговорення та осмислення. Здійснено узагальнення та аналіз судових рішень Верховного Суду щодо реалізації орендарем переважного права купівлі земельних ділянок сільськогосподарського призначення. У роботі зроблений висновок, що основні правові позиції застосування ст. 130-1 ЗК України вже знайшли свої відображення в постановах Верховного Суду. На другому етапі обігу земельних ділянок сільськогосподарського призначення основним питанням для судових органів повинна бути поведінка суб’єктів при реалізації процедури відчуження земельної ділянки. Констатується обов’язковість належного виконання власниками земельних ділянок, орендарями, нотаріусами, а також іншими суб’єктами вимог ст.130-1 ЗК України щодо забезпечення реалізації орендарем переважного права купівлі земельних ділянок сільськогосподарського призначення.