Цифрова трансформація та інноваційна діяльність в агросфері: правові аспекти співвідношення та юридичні ознаки

Анотація

Статтю присвячено дослідженню окремих питань співвідношення аграрно-правових категорій «цифрова трансформація аграрних відносин» та «інноваційна діяльність в агросфері», розкриттю їх юридичних ознак. Встановлено, що правове регулювання відносин у сфері впровадження агроінновацій здійснюється на основі загальних норм законодавства, проте навіть в умовах правового режиму воєнного стану законодавче забезпечення впровадження інноваційних технологій в агропромисловий комплекс розглядається як один з пріоритетних напрямів державної аграрної політики. У статті виокремлено такі специфічні ознаки аграрних інновацій, як-то: тривалий процес впровадження, здебільшого поліпшувальний характер, залежність від кліматичних умов та природної зони тощо. Зазначені риси вирізняють агроінновації з поміж інновацій в інших галузях економіки. З’ясовано наявність кореляційних взаємозв’язків між цифровою трансформацією аграрних відносин та інноваційною діяльністю в агросфері і як, результат, запропоновано авторську дефініцію «цифрові агроінновації». Особливу увагу приділено інформаційно-технологічним агроінноваціям як окремому виду, що лежить в основі цифрової трансформації відносин в агросфері. Зроблено висновок про двосторонню взаємодію цифрової трансформації та інноваційної діяльності аграрних відносин, оскільки перша стає новою основою функціонування та розвитку інноваційної сфери, а розвиток інновацій демонструє пришвидшення темпів розвитку цифрової трансформації аграрних відносин. При цьому, автором статті констатовано, що цифрова трансформація – це узагальнююче поняття, па відміну від інновацій та інноваційної діяльності, оскільки останні є складовими компонентами цифрової трансформації аграрних правовідносин, належних до підгалузі агроінноваційного права в системі комплексної галузі новітнього аграрного права України.