Правове регулювання трансферу знань у діяльності дослідницьких інфраструктур України

Анотація

У статті досліджено нормативно-правове забезпечення процесів трансферу знань в Україні, що має ключове значення для формування інноваційної економіки та забезпечення сталого розвитку в умовах відновлення держави після руйнівних наслідків повномасштабної війни. Визначено основні положення Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», який визнає результати науково-технічної діяльності, зокрема знання й технології, об’єктами інтелектуальної власності, що підлягають правовій охороні та можуть бути використані у практичній діяльності. Проаналізовано Закон України «Про державне регулювання діяльності у сфері трансферу технологій», який деталізує механізми передачі технологій, знань, досвіду та інших результатів інтелектуальної діяльності між суб’єктами інноваційної системи. Акцент зроблено на важливості стратегічного бачення, закріпленого у Стратегії інноваційного розвитку України на період до 2030 року та Концепції Державної цільової програми розвитку дослідницьких інфраструктур до 2026 року, які визначають завдання щодо інтеграції наукових розробок у реальний сектор економіки, посилення співпраці між наукою, освітою та бізнесом. Крім того, розглянуто кращі європейські та міжнародні практики організації ефективного трансферу знань і управління інтелектуальною власністю, що можуть бути імплементовані в українському контексті.