Особливості розподілу прав та обов’язків щодо підтримання придатного стану речі у договорі найму (оренди) транспортного засобу з екіпажем

Анотація

У статті досліджуються питання особливостей розподілу прав та обов’язків щодо підтримання придатного стану речі у договорі найму (оренди) транспортного засобу з екіпажем. Одними з ключових обов’язків, що складають зміст зобов’язання у договорі найму (оренди), є обов’язки з проведення капітального та поточного ремонту. У випадку найму транспортного засобу перелік обов’язків, пов’язаних з підтриманням придатності речі, доповнюється обов’язком проведення її технічного обслуговування. Капітальний та поточний ремонт транспортного засобу може покладатись і на наймача, і на наймодавця, у той час як технічне обслуговування є тягарем наймача. Такий розподіл обов’язків між сторонами у відносинах класичного найму заснований на пануванні наймача над річчю та самостійному користуванні нею протягом усього строку договору. У той же час, у договорі найму (оренди) транспортного засобу з екіпажем управління орендованою річчю здійснюється екіпажем наймодавця, а не наймачем чи його представниками. Подібна особливість згаданого договору піднімає ряд практичних і теоретичних питань, пов’язаних з справедливістю і обґрунтованістю такого ж розподілу прав та обов’язків щодо підтримання придатного стану речі. Такі питання ніколи не були предметом окремого наукового дослідження. Ключовим питанням є те, на яку зі сторін досліджуваного договору мають бути покладені обов’язки з проведення поточного та капітального ремонту, а також технічного обслуговування транспортного засобу. Ще одним важливим питанням є з’ясування того, чи взагалі доцільним є їх виділення в якості окремих обов’язків, або ж вони охоплюються обов’язком більш широкого змісту. На кінець, необхідно встановити якими будуть правові наслідки подібного розподілу. Шляхом до вирішення названих проблем може стати встановлення особи, яка панує над річчю і чиїми «руками» здійснюється користування нею. Автор робить висновок про те, що, конструкція договору найму (оренди) транспортного засобу з екіпажем обумовлює покладення на наймодавця обов’язку забезпечити наймачу можливість користуватись транспортним засобом протягом усього строку договору. Оскільки цей обов’язок є перманентним, в частині підтримання придатності речі він походить на гарантії якості речі, надання яких в класичному наймі носить диспозитивний характер. Автор стверджує, що такий обов’язок наймодавця за змістом є ширшим за обов’язки з проведення капітального та поточного ремонту, а тому повністю їх поглинає. У той же час, виділення та закріплення за наймодавцем обов’язку з технічного обслуговування транспортного засобу, який в класичному наймі покладається на наймача, автор вважає доцільним. З названих причин, автор резюмує невиправданість наділення сторін окремими правами вимагати розірвання договору та відшкодування завданих збитків внаслідок непроведення капітального чи поточного ремонту, оскільки наслідки порушення гарантій якості речі охоплюють ще більш широкий перелік прав. Зрештою, автор пропонує внести до цивільного законодавства відповідні зміни.