Інновації в агробізнесі як складова нової аграрно-правової політики України

Анотація

Статтю присвячено аналізу аграрних інновацій як складової нової аграрної політики та їх правовому забезпеченню. Доведено, що реалії сьогодення вимагають розробки нових підходів до формування аграрної політики, які б ураховували сучасні виклики, з якими стикнувся вітчизняний агробізнес в умовах запровадження воєнного стану внаслідок військової агресії з боку рф. Встановлено, що аграрні інновації, покликані бути дієвим інструментом удосконалення процесів у рамках аграрного ланцюга, є важливою частиною аграрної політики Підкреслено, що інновації в аграрному секторі спрямовані на задоволення як соціальних інтересів (продовольча безпека, якість аграрної продукції, задоволення вимог споживачів, доступність та достатність сільськогосподарської продукції, поліпшення умов праці), так і економічного інтересу (отримання прибутку). Вони мають специфіку, обумовлену тим, що для їх запровадження необхідна наявність підготовленої інфраструктури, зокрема, матеріальнотехнічного забезпечення, фахівців, а також чітке розуміння можливостей їх використання з урахуванням особливостей складу українських сільськогосподарських земель, кліматичних умов, стану тваринного світу тощо. Запропоновано виокремлювати такі типи аграрних інновацій: продуктові (пов’язані з розробкою або змінами існуючих типів сільськогосподарської продукції); організаційні (управління агробізнесу, маркетинг, агрологістика, агроекспорт); процесові (організація виробництва та розподілу праці в сільськогосподарському секторі економіки); гуманітарні (інновації, надані в межах міжнародної допомоги, зокрема, задля подолання війни, стихійного лиха тощо); інформаційні (пов’язані зі збором та обробкою інформації); сільськогосподарські стартапи. Наголошено, що складність інноваційних процесів, їх значення для повоєнного відновлення потребує розробки окремої стратегії наукового забезпечення аграрних інновацій та їх реалізації в агробізнесі.