Європейські вимоги до компетентності дослідника в інноваційному процесі

Анотація

У статті розглянуто роль і значення компетентності дослідника у інноваційному процесі, яка набуває особливої ваги потужного впливу на новаторство і формування інновацій. Проблема полягає у розвитку складного багатоаспектного міждисциплінарного руху з виокремлення і набуття компетентностей дослідниками у інноваційному процесі. Аналіз останніх досліджень показав, що у ЄС активно відбувається створення Європейського дослідницького простору і формалізація підходів в різних документах до виділення великої кількості різнорідних дескрипторів для опису необхідних для набуття дослідниками компетентностей. Суттєвою характеристикою є також зміни, які відбуваються під впливом Індустрії 4.0. Закордонними науковцями досліджується розвиток компетентностей для відкритих інновацій, які відіграють важливу роль для всього інноваційного процесу, оскільки нові навички, вміння, комунікації потрібні на всіх рівнях. Для пошуку напрямів удосконалення компетентністного підходу у становленні дослідників для прискорення інноваційного процесу корисним може бути досвід у навчанні дослідників на початку кар’єри (ECR) у науково-інтенсивних університетах. У статті показано особливості Рамкової програми розвитку дослідників (RDF) для створення основи нового підходу до покращення їх внеску у інноваційний процес і наведено приклад ролі обраного субдомену домену В (RDF) щодо персональної ефективності у інноваційному процесі. Широкий перелік структури субдоменів через дескриптори (63) Європейської рамки компетентностей дослідника визначає опис складових дослідження з різних боків з метою врахування загальної продуктивності новаторів. Враховуючи пріоритетну роль рівня компетентностей дослідників у прискоренні інновацій, європейські країни визначають своє місце та позиціонування з урахуванням цього на глобальному дослідницькому просторі.