Еволюція підходів до визначення країни оподаткування доходів фізичних осіб: історико-теоретичний аналіз, сучасні виклики

Анотація

Постановка проблеми. У статті розглядається проблема трансформації підходів до визначення країни оподаткування доходів фізичних осіб в умовах зростаючої глобальної мобільності, віддаленої праці та масового переміщення населення — зокрема, на тлі повномасштабної війни Росії проти України. Традиційні моделі оподаткування, засновані на територіальності та постійному місці проживання, виявляються недостатніми для сучасних умов. Окрім цього, в контексті війни  —  Україна стикається з фіскальними ризиками через невизначений податковий статус мільйонів переміщених осіб, що загрожує втратою платників податків та потенційно громадян.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Хоча концепція податкового резидентства вивчалася раніше, сучасна юридична наука ще не дала всебічної відповіді на виклики, пов’язані з новими формами мобільності. Значний внесок зробили такі дослідники, як Ґєдре Лідеікіте-Губер, Клаус Гаас та Рут Мейсон, які досліджували перехід від оподаткування на основі територіальності та громадянства до оподаткування на основі резидентства, а також нормативні засади податкових зобов’язань. Їхні праці є теоретичним підґрунтям для аналізу поточних правових викликів.

Мета статті — здійснити історико-теоретичний аналіз підходів до визначення податкової юрисдикції щодо фізичних осіб, а також оцінити доцільність громадянського та резидентного підходів в умовах мобільного світу. Особливу увагу приділено статусу податкових зобов’язань переміщених осіб, цифрових кочівників та осіб із гібридним чи невизначеним резидентством, зокрема у випадку України. Стаття покликана окреслити доктринальне підґрунтя для майбутніх наукових досліджень автора та, відповідно, формування пропозиції реформ податкового законодавства.

Виклад основного матеріалу. У статті прослідковується еволюція податкової юрисдикції від античної та середньовічної територіальності до сучасних підходів, сформованих під впливом Модельної конвенції ОЕСР. Проведено критичний аналіз оподаткування за громадянством та критеріїв резидентства — таких як фізична присутність, постійне житло, центр життєвих інтересів та звичайне місце проживання. Розглянуто сучасні правові дилеми, пов’язані з подвійним резидентством, особами без громадянства та переміщенням в умовах війни. Проаналізовано недоліки чинних правових інструментів і наголошено на потребі адаптивних механізмів для реагування на нову транскордонну реальність.

Висновки та перспективи подальших досліджень. Зроблено висновок, що домінуюча на сьогодні модель оподаткування на основі резидентства потребує модернізації з огляду на виклики цифрової епохи та мобільності. Для України актуальним є реформування національного податкового законодавства з метою збереження фіскального зв’язку з переміщеними громадянами та зміцнення фінансового суверенітету. Напрацьовані у статті висновки стануть концептуальною основою для дисертаційного дослідження автора, спрямованого на підвищення правової визначеності та прозорості податкових зобов’язань у транснаціональному контексті.