АДАПТАЦІЯ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ПУБЛІЧНО-ПРИВАТНОГО ПАРТНЕРСТВА ДО ПОТРЕБ НАУКИ

Анотація

У статті розглянуто зміни, внесені Законом України № 4510-ІХ від 19.06.2025 р (далі – Закон № 4510-ІХ) щодо вдосконалення механізму залучення приватних інвестицій з використанням механізму публічно-приватного партнерства (далі – ППП). Досліджено законодавчі новели, спрямовані на розширення сфери застосування публічно-приватного партнерства у сфері освіти, науки та науково-технічної діяльності. Наголошено, що попри прогресивний характер оновлень, Закон № 4510-ІХ не врегульовує питання реалізації ППП у зазначених сферах належним чином. Автором висловлено ряд зауважень щодо юридичної техніки, неузгодженості термінів та недостатній увазі до специфіки реалізації ППП у сфері наукової та науково-технічної діяльності. Зокрема, звернено увагу на термінологічну неузгодженість між поняттями «приватний інвестор» і «приватний партнер». Підкреслено, що чинні процедури аналізу ефективності проектів ППП є певною мірою фінансово-центричними і недостатньо враховують науково-технічні показники результативності. Обґрунтовано потребу у впровадженні поетапної моделі реалізації ППП з проміжною оцінкою досягнутих результатів і можливістю корекції зобов’язань сторін. Вказано на потенційні перешкоди через обмеженість застосування ППП щодо проектів дослідницької та інноваційної інфраструктури, зокрема, на невиправдане обмеження створення інноваційних підприємств виключно на базі закладів освіти. Доведено, що такий підхід звужує потенційні можливості залучення приватного сектору до розвитку наукової та дослідницької інфраструктури. У зв’язку з цим автором запропоновано три варіанти удосконалення законодавства: вилучення надмірних обмежень із Закону України «Про освіту»; деталізація норм щодо ППП у спеціальних законах («Про наукові парки», «Про індустріальні парки» тощо); або внесення узагальненої статті про особливості ППП у сфері науки та досліджень до Розділу VIII Закону України «Про публічно-приватне партнерство».