Аграрні дані як категорія українського права

Анотація

Стаття присвячена дослідженню поняття «аграрні дані» як категорії вітчизняного права. Актуальність теми зумовлена цифровізацією сільського господарства, активним використанням даних, що генеруються сільськогосподарською технікою, датчиками, супутниковими системами, дронами, цифровими платформами, реєстрами та системами управління господарством, а також відсутністю усталеного підходу до позначення цієї категорії у вітчизняній аграрно-правовій доктрині. У статті проаналізовано співвідношення понять «аграрний» та «сільськогосподарський», «дані» та «інформація», у результаті чого обґрунтовано доцільність використання терміна «аграрні дані». Окрему увагу приділено питанню доцільності законодавчого закріплення загальної дефініції «аграрні дані». Визначено потенційні переваги такого підходу, зокрема підвищення правової визначеності, формування спільної термінологічної основи для цифрових аграрних сервісів, договорів, реєстрів, B2B та B2G взаємодії. Водночас зроблено висновок, що на сучасному етапі закріплення універсальної законодавчої дефініції є недостатньо обґрунтованим. Проведене дослідження права ЄС та законодавства окремих держав-членів ЄС засвідчило переважання функціонального підходу, який поєднує міжсекторальне регулювання широких категорій даних, спеціалізоване регулювання вузьких категорій даних, а також інструменти м’якого права для договірного обміну даними. Водночас не було виявлено практики закріплення загальної юридичної дефініції «agricultural data». За результатами дослідження запропоновано розвивати поняття «аграрні дані» насамперед на рівні правової доктрини, а не законодавства. Визначено загальну логіку та обмеження, які слід враховувати при формуванні відповідних доктринальних понять. Також сформовано класифікацію аграрних даних за змістом, джерелом походження, функціональним призначенням та особливостями правового регулювання.