Венчурний фонд: чи відповідають реалії правозастосовної практики України тенденціям світового ринку

Анотація

У статті проведено аналіз сучасного стану нормативного масиву та правової доктрини в Україні щодо розуміння сутності венчурного фонду в США та Великій Британії. Увага акцентована на тому, що аналіз міжнародної практики, яка, як правило, не містить окремого законодавчого регулювання діяльності венчурних фондів, свідчить, що такі фонди варто розуміти переважно як вид діяльності, а не як організаційно-правову форму товариства як юридичної особи. З огляду на теоретичні напрацювання зарубіжної правової думки в США та Великій Британії, а також практичну реалізацію правочинів щодо венчурного капіталу, саме суб’єктами венчурного інвестування створюються умови, коли у сфері венчурних інвестицій залишаться лише венчурні фонди, що є реальною зацікавленою стороною у венчурних інвестиціях в інноваційні високоризикові проекти. Обґрунтовано, що створені на сьогодні в Україні венчурні фонди не відповідають розумінню їх сутності та структури у Великій Британії та США, і навіть природі корпоративних венчурних фондів, що закріплено у вітчизняному законодавстві щодо регулювання відносин спільного інвестування. Основна проблема полягає у тому, що диверсифікація ризиків та неповна прозорість українського ринку інвестицій спрямовує дії вітчизняних інвесторів на створення ними фондів в іноземних юрисдикціях. Обстоюється думка, що в Україні нормативне забезпечення правового становища венчурних фондів та правозастосовна практика щодо їх створення та функціонування будується без урахування світових традицій та передових економік, які вже мають тривалу історію використання відповідних конструкцій. Відповідно, не враховуються тенденції та виклики світової економіки, у зв’язку з чим ігноруються економічні засади укладення правочинів, характерних для сфери венчурного інвестування інноваційної діяльності.