Використання інформації з відкритих джерел та право інтелектуальної власності
DOI:
https://doi.org/10.37772/2518-1718-2024-2(46)-29Ключові слова:
OSINT, відкриті дані, відкриті інновації, інтелектуальна власність, ризикиАнотація
Мета статті полягає в описі та систематизації основних правових ризиків пов’язаних з інтелектуальною власністю під час використання інформації з відкритих джерел. Для досягнення мети статті далі розглянуто наступні розповсюджені методи OSINT-досліджень: інтелектуальний аналіз тексту та даних, аналіз зображень, аналіз відео, аналіз аудіо, розпізнавання облич, геолокація, удосконалення та використання програмних продуктів з відкритим кодом. Виокремлено наступні ризики OSINT діяльності за ймовірністю їхнього виникнення: – високий ступінь: порушення авторських прав власника твору через складність ідентифікації цього власника та складності управління розповсюдженням інформації у глобальній мережі; використання творів чи продуктів (навіть з авторитетних чи звичних для користувача ресурсів), які порушують права інтелектуальної власності третіх осіб; порушення прав інтелектуальної власності в одній країні без порушення тих же норм в іншій через відсутність міжнародних уніфікованих законів; порушення умов ліцензії платформи через відмінності у таких ліцензіях та їхнє неуважне прочитання; порушення умов ліцензії власника продукту з відкритим кодом через відмінності у таких ліцензіях або невірною (у порівнянні з ліцензією) інтерпретацією терміну «відкритий код» користувачем; ігнорування збирання дозволів у великої кількості залучених осіб; – середній ступінь: порушення авторських прав власника твору через використання піратських творів; порушення прав на комерційну таємницю; – низький ступінь: порушення прав на торговельні марки облич; порушення патентних прав на продукти, які застосовуються для певного дослідження, через відсутність знань про такі права. Для зниження цих ризиків найочевиднішими є наступні дії: уніфікація національних законів; впровадження спеціальних правових режимів використання інформації з відкритих джерел на національних та/або міжнародному рівнях; уніфікація ліцензійних угод великих платформ на добровільних засадах; навчання дослідників питанням інтелектуальної власності; інтенсифікація впровадження технологічних рішень для управління правами інтелектуальної власності, як, наприклад, блокчейн, шифрування творів, водяні знаки тощо; некомерційне використання прав інтелектуальної власності, не виходячи за обсяги, що відповідають поставленій меті.
Посилання
1. Bielska, A., Kurz, N. A., Baumgartner, Y., & Benetis, V. (2020). Open source intelligence tools and resources handbook. Retrieved from: https://i-intelligence.eu/uploads/public-documents/OSINT_Handbook_2020.pdf.
2. Human Rights Center (2022). Berkeley Protocol on Digital Open Source Investigations. Retrieved from: https://www.law.berkeley.edu/wp-content/uploads/2022/03/Berkeley-Protocol-Ukrainian.pdf.
3. European Commission (2018). Commission Recommendation (EU) 2018/790 of 25 April 2018 on access to and preservation of scientific information. Retrieved from: https://eur-lex.europa.eu/eli/reco/2018/790/oj.
4. UNESCO (2021). Recommendation on Open Science. Retrieved from: https://www.unesco.org/en/legal-affairs/recommendation-open-science.
5. Shmatkov D. (2024). Open data and copyright in digital research. Economy, law and the innovation process: tasks in the conditions of the military transformation of Ukraine: based on the materials of the Round Table (Kharkiv, April 26, 2024). Kharkiv: RI of Providing Legal Framework for the Innovative Development of the NALS of Ukraine.
6. Shmatkov D., Kolomiitsev S. (2024). Regulation of the use of copyright in OSINT activities. Actual problems of the activities of the components of the security and defense sector of Ukraine in the conditions of special legal regimes: the current state and ways of solving them: theses of the International Scientific and Practical Conference (March 28, 2024). Kharkiv: NANGU Publishing House.
7. Carroll, M. W. (2019). Copyright and the progress of science: Why text and data mining is lawful. UC Davis L. Rev., 53, 893-964.
8. Sag, M. (2020). Copyright Law’s Impact on Machine Intelligence in the United States and the European Union. FIU L. Rev., 14(2), 293-298.
9. Fernández Molina, J. C., & Esteban De La Rosa, F. (2024). Copyright and Text and Data Mining: Is the Current Legislation Sufficient and Adequate?. Libraries and the Academy, 24(3), 653-672.
10. Geiger, C., Frosio, G., & Bulayenko, O. (2018). The exception for Text and Data Mining (TDM) in the Proposed Directive on Copyright in the Digital Single Market-legal aspects. Centre for International Intellectual Property Studies (CEIPI) Research Paper (2018-02).
11. Sag, M. (2019). The new legal landscape for text mining and machine learning. J. Copyright Soc’y USA, 66(2), 291-367.
12. Keserű, B. A. (2024). Trademark protection for faces? A comprehensive analysis on the benefits and drawbacks of trademarks and the right to facial image. JIPITEC–Journal of Intellectual Property, Information Technology and E-Commerce Law, 15(1), 88-99.
13. Mihăilă, C. O., & Mihăilă, M. (2023). Video surveillance and artificial intelligence: how does it affect privacy and intellectual property rights?. Zbornik radova Pravnog fakulteta u Nišu, (100), 189-221.
14. Kennedy, D. M. (2001). A primer on open source licensing legal issues: copyright, copyleft and copyfuture. Louis U. Pub. L. Rev., 20, 345-377.
