Цифровізація трудових процедур як механізм зниження корупційних ризиків
DOI:
https://doi.org/10.37772/2518-1718-2025-4(52)-9Ключові слова:
цифровізація, трудові процедури, корупційні ризики, HR-процеси, електронний документообіг, цифрове врядування, автоматизаціяАнотація
У статті здійснено науково-теоретичний та практико-орієнтований аналіз цифровізації трудових процедур як ключового механізму зменшення корупційних ризиків у сучасній системі трудових відносин. Розкрито природу та сутність цифрової трансформації у сфері праці, описано еволюцію теоретичних підходів до цифрового врядування, особливості формування цифрових трудових процесів та їхній вплив на ефективність і прозорість кадрового управління. На основі узагальнення міжнародних стандартів, досліджень провідних науковців та практики публічного сектору України обґрунтовано, що цифровізація трудових процедур сприяє мінімізації корупційних проявів шляхом усунення суб’єктивізму, автоматизації прийняття рішень, уніфікації HR-процесів та забезпечення їх відкритості. У роботі виділено ключові ризики цифровізації: порушення приватності, кібербезпека, алгоритмічна дискримінація, асиметрія інформації. Запропоновано концептуальне бачення майбутнього нормативноправового забезпечення цифрових трудових процесів в Україні.
Посилання
1. Bondarouk, T., & Brewster, C. (2016). Conceptualising the future of HRM and technology research. The International Journal of Human Resource Management, 27(21), 2652–2671 [in English].
2. Strohmeier, S. (2020). Digital human resource management: A conceptual clarification. German Journal of Human Resource Management, 34(3), 345–365 [in English].
3. Tambe, P., Cappelli, P., & Yakubovich, V. (2019). Artificial intelligence in human resources management: Challenges and a path forward. California Management Review, 61(4), 15–42 [in English].
4. Butynska, N. Ya., & Yanovytska, A. V. (2023). Tsyfrovizatsiia trudovykh vidnosyn v Ukraini: spetsyfika trudovoi zainiatosti v ramkakh tsyfrovoi ekonomiky. Naukovyi visnyk Lvivskoho derzhavnoho universytetu vnutrishnikh sprav, 2, 32–39 [in Ukrainian].
5. Aloisi, A. (2020). Smart work: A new challenge for the labour law of the future. Comparative Labor Law & Policy Journal, 41(3), 437–464 [in English].
6. G20 Anti-Corruption Working Group. (2018). G20 Anti-Corruption Working Group Action Plan 2019–2021 and extract from G20 Leaders Communiqué (2018). Transparency International. https://one.oecd.org/document/DAF/WGB/RD(2018)10/en/pdf [in English].
7. OECD. (2020). OECD public integrity handbook. OECD Publishing. https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2020/05/oecd-public-integrity-handbook_598692a5/ac8ed8e8-en.pdf [in English].
8. Mokrytska, N. P., Butynska, R. Ya., et al. (2021). Mizhnarodno-pravove ta natsionalne rehuliuvannia realizatsii prav u sferi pratsi: Teoretyko-prykladni problemy (M. S. Dolynska, Ed.). Halytska vydavnycha spilka [in Ukrainian].
9. Hardy, A. (2024). Estonia’s digital diplomacy: Nordic interoperability and the challenges of cross-border e-governance. Internet Policy Review, 13(3). https://doi.org/10.14763/2024.3.1785 [in English].
10. UK Government. (n.d.). Civil Service success profiles, Civil Service online tests, Civil Service Commission. https://www.gov.uk/ [in English].
