Роль інноваційних систем у формуванні правовідносин у сфері довкілля
DOI:
https://doi.org/10.37772/2518-1718-2026-1(53)-8Ключові слова:
екологічні інновації, правове регулювання, охорона довкілля, цифрові технології, інтелектуальна власність, гармонізація законодавства, сталий розвитокАнотація
статті комплексно досліджено сутність інноваційних систем та їхню роль у формуванні правовідносин у сфері довкілля. Основну увагу зосереджено на теоретичному осмисленні поняття «інноваційна система» як цілісного комплексу взаємопов’язаних інституцій, правових норм, технологій та соціально-економічних механізмів, спрямованих на створення, поширення та використання нових знань і технологій. Визначено, що інноваційна система у сфері екології має міждисциплінарний характер та охоплює державні органи, наукові установи, бізнессектор, громадські організації, інформаційні мережі та нормативно-правову базу. У роботі розкрито основні складові елементи інноваційної системи, зокрема інституційну, технологічну, правову, економічну та комунікаційну підсистеми. Проаналізовано їх функціональне призначення у забезпеченні екологічної безпеки, раціонального природокористування та сталого розвитку. Обґрунтовано, що ефективна взаємодія зазначених елементів сприяє формуванню нових моделей екологічного управління, заснованих на використанні цифрових технологій, систем моніторингу довкілля, відкритих даних та інноваційних підходів до екологічного контролю. Особливу увагу приділено відображенню інноваційних систем у площині екологічної проблематики. Доведено, що впровадження інноваційних рішень дозволяє підвищити ефективність правового регулювання у сфері охорони довкілля, забезпечити прозорість екологічної інформації, посилити участь громадськості у прийнятті екологічно значущих рішень та вдосконалити механізми юридичної відповідальності за порушення природоохоронного законодавства. Водночас окреслено ключові виклики функціонування інноваційних систем у сфері довкілля, зокрема необхідність належного правового забезпечення обігу екологічних даних, стандартизації технологічних рішень, гарантування інформаційної безпеки та подолання технологічної нерівності.
Посилання
1. Kolodiziev, O. M. (2009). Metodolohichni zasady finansovoho zabezpechennia upravlinnia innovatsiinym rozvytkom ekonomiky [Methodological principles of financial support for managing innovative economic development]. Kharkiv: FOP Liburkina L. M., VD “INZhEK” [in Ukrainian].
2. Savchuk, O. O. (2021). Ekolohichni innovatsii yak vektor zberezhennia dovkillia: pravovi vyklyky [Environmental innovations as a vector of environmental protection: legal challenges]. In T. Ye. Kharytonova & Kh. A. Hryhorieva (Eds.), Proceedings of the Fifth Meeting of Specialists of Related Departments on Problems of Agrarian, Land, Environmental, Natural Resource Law and Alternative Energy (pp. 245–247). Odesa: Vydavnychyi dim “Helvetyka” [in Ukrainian].
3. Atamanova, Yu. Ye. (2009). Osnovni problemy systemnoho hospodarsko-pravovoho rehuliuvannia vidnosyn v innovatsiinii sferi [Main problems of systemic economic and legal regulation of relations in the innovation sphere]. Extended abstract of Doctor’s thesis. Kharkiv [in Ukrainian].
4. Anisimova, H. V. (2019). Ekoloho-pravovi aspekty rozvytku rehionalnoi innovatsiinoi systemy [Environmental and legal aspects of the development of a regional innovation system]. In S. V. Hlibko, A. M. Liubchych & O. Yu. Palant (Eds.), Regional Innovation Initiatives: Tasks and Ways of Solution (pp. 69–76). Kharkiv: NDI PZIR NAPrN Ukrainy [in Ukrainian].
5. Fedulova, L. I. (2014). Formuvannia rehionalnykh innovatsiinykh system u konteksti pryntsypiv yevropeiskoi innovatsiinoi polityky [Formation of regional innovation systems in the context of the principles of European innovation policy]. Akademichnyi ohliad, 1 (40), 144–155 [in Ukrainian].
6. DP “Ukrtekhinform”. (2013). Rehionalni innovatsiini systemy: dosvid rozvynenykh krain i perspektyvy yoho vykorystannia v Ukraini [Regional innovation systems: experience of developed countries and prospects for its use in Ukraine]. Kyiv [in Ukrainian].
7. Marchenko, O. S. (2007). Natsionalni innovatsiini systemy: sutnist, struktura [National innovation systems: essence and structure]. In O. V. Petryshyn & M. O. Kyzym (Eds.), Innovative Development of Ukraine: Scientific, Economic and Legal Support: Proceedings of the All-Ukrainian scientific and practical conference (pp. 417–421). Kharkiv: VD “INZhEK” [in Ukrainian].
8. Lyubchich, A. M. (2020). Stimulating innovation in the public sector: international experience. Law and Innovations, 1 (29), 22–28. https://doi.org/10.37772/2518-1718-2020-1(29)-3. [in Ukrainian].
9. Podrez-Ryapolova, I. V. (2024). Problems of ensuring the consistency of legal regulation of the functioning of innovation infrastructure. Law and Innovations, 3 (47), 7–13. https://doi.org/10.37772/2518-1718-2024-3(47)-1. [in Ukrainian].
