Принципи штучного інтелекту в праві

Анотація

У статті обґрунтовується, що для того, щоб уникнути шкоди, особливо в міру того, як системи штучного інтелекту на різних рівнях все більш інтегруються в соціум і безпосередньо співіснують з користувачами, необхідність вбудовування етичних та правових норм в автономних агентів стає все більш вираженою. Наголошено, що оскільки автономні системи вже не розглядаються лише як інструменти, а поступово переходять до функцій, які раніше могли виконувати тільки люди, навіть, до ролі опікунів та інтерактивних агентів, доречність їхніх дій та вибору необхідно включає міркування нормативного характеру. Це передбачає нормативну чутливість та певний рівень прийняття нормативних рішень, наслідки яких є далекосяжними. Зазначено, що для забезпечення безпечного та надійного функціонування автономних систем штучного інтелекту важливо звертати пильну увагу на правовий, етичний та культурний контекст, у якому вони існують. Вказано широкий спектр етичних принципів та цінностей, які представлені різними авторитетними організаціями й на які слід спиратися при розробці та впровадженні автономних роботів, а також правових принципів, серед яких зазначені право на приватність, повагу до людської гідності, прозорість та право на належну правову процедуру, право на інформацію, право на самовизначення та недискримінацію, а також соціально-економічні права, права на безпеку та соціальне забезпечення. Наголошено, що для того, щоб уникнути шкоди, особливо в міру того, як технології штучного інтелекту стають все більш інтегрованими на більш тісних рівнях з їхніми користувачами, необхідно не тільки здійснити узагальнення базових принципів штучного інтелекту, які можна звести до робочих правил, яких буде дотримуватися автономний агент, а розробити методи вбудовування соціальних норм в автономних агентів. Зазначено, що ці норми часто виражаються як абстрактні високорівневі принципи, які нелегко звести до робочих правил, яких має дотримуватися автономна система. Припущено, що один із методів впровадження цих високорівневих нормативних принципів у робочі правила поведінки автономної системи, якому можна довіряти таким чином, щоб це задовольнило користувачів, полягає в поєднання обов’язкових вимог і добровільних стандартів.