Використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам, як підстава припинення права землекористування

Анотація

У статті досліджуються питання використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам, як однієї з підстав припинення права землекористування, передбаченої статтею 141 Земельного кодексу України. Проаналізовано зміст екологічних вимог у сфері землекористування, а також особливості їх нормативноправового забезпечення. Встановлено, що екологічні вимоги не мають єдиного законодавчого визначення та формуються через сукупність норм земельного, екологічного та іншого законодавства, що обумовлює складність їх практичного застосування та оціночний характер встановлення факту порушення у кожному конкретному випадку. Особливу увагу приділено аналізу обов’язків землекористувачів, пов’язаних з дотриманням вимог екологічної безпеки, охороною земель, підвищенням родючості ґрунтів, недопущенням їх деградації та забруднення. Обґрунтовано, що порушення зазначених обов’язків землекористувачів може розглядатися як використання земельної ділянки способами, що суперечать екологічним вимогам. Окрему увагу у дослідженні приділено співвідношенню положень ст. ст. 140, 141 та 143 Земельного кодексу України у частині припинення прав на земельні ділянки. Встановлено, що чинне земельне законодавство містить певні неузгодженості щодо визначення підстав припинення права власності та права користування земельними ділянками, а також щодо застосування механізму примусового припинення прав на землю у випадку неусунення порушень земельного законодавства. Проаналізовано наукові підходи до розуміння зазначеної проблематики та наголошується на необхідності системного узгодження відповідних положень законодавства. Автори дійшли висновку, що використання земельної ділянки всупереч екологічним вимогам є складною міжгалузевою правовою категорією, яка виконує важливу функцію забезпечення раціонального використання та охорони земель, захисту довкілля і забезпечення екологічної безпеки. Разом з тим, оціночний характер цієї підстави припинення права землекористування зумовлює необхідність подальшого вдосконалення правового регулювання та формування єдиної правозастосовної практики.