Фінансово-правова природа примусово вилучених активів держави-агресора

Анотація

Статтю присвячено дослідженню фінансово-правової природи публічних доходів, що формуються у результаті примусового вилучення та використання активів держави-агресора, її резидентів та пов’язаних осіб. Наразі у фінансовому праві відсутня єдина концептуальна модель, яка б чітко визначала правову природу, структуру та бюджетну класифікацію таких специфічних неподаткових надходжень. Це створює суттєві ризики фрагментарності бюджетного обліку, неузгодженості повноважень органів влади та правової вразливості цих коштів перед вимогами державного суверенного імунітету в іноземних юрисдикціях. У роботі проаналізовано ознаки таких активів як унікального виду неподаткових надходжень публічно-примусового характеру. Доведено, що примусово вилучені активи держави-агресора володіють чотирма унікальними фінансово-правовими маркерами, які визначають їхню правову природу: 1) публічно-примусовий характер; 2) безоплатність та безкомпенсаційність; 3) деліктно-компенсаційна першопричина; 4) цільовий характер використання. Детально розкрито структуру та кваліфікацію зазначених доходів за трьома основними каналами: національне примусове вилучення, прибутки від управління замороженими активами за кордоном (windfall profits) та міжнародні кредитні механізми під заставу доходів (ERA Loans). Автори доходять висновку, що з огляду на специфічну деліктно-компенсаційну природу та суворий цільовий вектор видатків, ці надходження мають суттєві відмінності від класичних податків, штрафів чи традиційних репарацій. Обґрунтовано доцільність законодавчого закріплення у Бюджетному кодексі України окремої категорії «санкційно-компенсаційні доходи» для забезпечення прозорості їхнього обліку та цільового використання.