План BEPS як ключовий механізм міждержавного податкового співробітництва – міжнародний прогрес та стан впровадження в Україні

Анотація

Постановка проблеми. У статті обговорюється проблема ухилення від сплати податків через агресивне податкове планування, яке спричиняє значні фінансові втрати для урядів. Зокрема, Європейський Союз щорічно втрачає близько 60 мільярдів євро, Сполучені Штати – близько 135 мільярдів доларів, а Україна – близько 150 мільярдів доларів з 1991 року. Щорічні втрати України через використання офшорних компаній становлять від 200 до 300 мільярдів гривень, що є значною частиною її бюджету. У відповідь на ці втрати розвинені країни здій-снюють міжурядову співпрацю для боротьби з агресивним податковим плануванням, зокрема через План BEPS, який є предметом цього дослідження. Аналіз останніх досліджень і публікацій. План BEPS залишається значною мірою не дослідженим у науковій літературі, оскільки реформи наразі формулюються та впроваджуються. Існуючі наукові роботи зазвичай зосереджені на окремих аспектах теми. Зокрема, книга Йо Ота і Цуйосі Іто «BEPS і глобальна діяльність бізнесу» є фундаментальною роботою. Також заслуговує на увагу книга Річарда Кольєра та Джозефа Андруса «Трансфертне ціноуворення та принцип витягнутої руки після BEPS». Основними джерелами для цього дослідження були публікації ОЕСР, оскільки ця організація є рушійною силою у просуванні сучасної податкової співпраці. Мета статті – проаналізувати питання розмивання податкової бази та переміщення прибутків, міжурядову співпрацю в рамках Плану дій BEPS та його механізмів, а також зусилля України щодо впровадження реформ для приєднання до глобальних зусиль у боротьбі з ухиленням від сплати податків. Крім того, стаття має на меті розробити рекомендації для уряду України щодо подальших удосконалень та впровадження цих політик. Виклад основного матеріалу. У статті розглядається міжурядова співпраця в рамках Плану дій BEPS, розробленого Організацією економічного співробітництва та розвитку за ініціативою країн G20. Актуальність впровадження та вивчення цього механізму зумовлена питаннями розмивання податкової бази та переміщення прибутків, що здійснюються фізичними особами, юридичними особами та великими транснаціональними корпораціями. Дослідження вивчає інструменти для боротьби з цим явищем. Аналіз також зосереджується на кроках України щодо впровадження реформ, спрямованих на приєднання до глобальних зусиль у боротьбі з ухиленням від сплати податків. У дослідженні висвітлюються виклики, з якими стикається Україна у приведенні своєї податкової системи у відповідність до міжнародних стандартів, та описуються законодавчі заходи, вжиті для протидії BEPS. Особлива увага приділяється прийняттю Багатостороннього інструменту (MLI) та змінам у податковому законодавстві України як ключовим крокам до досягнення податкової прозорості та запобігання переміщенню прибутків. Висновки. У висновку наголошується, що прийняття Україною плану BEPS є ключовим кроком у приведенні її податкової системи у відповідність до міжнародних стандартів. Проактивні заходи Міністерства фінансів України та законодавчі дії, такі як ратифікація Багатосторонньої конвенції про виконання заходів, які стосуються угод про оподаткування, з метою протидії розмиванню бази оподаткування та виведенню прибутку з-під оподаткування, підкреслюють прихильність країни до прозорості та залучення іноземних інвестицій. Постійні зусилля та впровадження Дорожньої карти на 2023-2025 роки підкреслюють прагнення України до постійного вдосконалення та міжнародної співпраці. В контексті впровадження податкових реформ в Україні існує потреба у подальшому науковому дослідженні для оцінки ефективності політики та розробки майбутніх реформ.