Правовий статус носіїв штучного інтелекту: онтологічний та прогностичний аспекти
DOI:
https://doi.org/10.37772/2518-1718-2025-4(52)-17Ключові слова:
право та технології, електронна особа, генеративний штучний інтелект і право, відповідальність штучного інтелекту, правове регулювання штучного інтелекту, штучна особистість, штучна соціальністьАнотація
У статті обґрунтовується, що питання правового статусу штучного інтелекту демонструють величезні відмінності у можливих підходах до його вирішення. Показано, що на сучасному етапі не існує єдиного доктринального підходу до розуміння питання статусу носіїв штучного інтелекту. Охарактеризовано три основних підходи, стосовно яких точаться дискусії в наукових колах, що пов’язані з проблемою визначення правового статусу носіїв штучного інтелекту та відповідальності у зв’язку з їх використанням. Виявлено, що пошук нових парадигм для визначення правового статусу носіїв штучного інтелекту з урахуванням їх трансформаційного потенціалу для забезпечення позитивного і сталого впливу на людину та суспільство надалі тривають. Припущено, що різні підходи, зокрема, пов’язані з міждисциплінарними викликами в проектуванні, розробці та використанні надійного штучного інтелекту можуть їх вирішувати. Зазначено, що Євросоюз є першопрохідником в питанні правового регулювання штучного інтелекту. Наголошено, що оскільки країни Євросоюзу визнають те, що розробка та використання носіїв штучного інтелекту вимагає обов’язкових правових зобов’язань, враховуючи індивідуальну, колективну та суспільну шкоду, яку вони можуть спричинити, то прийняття Регламенту ЄС 2024/1689 від 13 червня 2024 року, який встановлює гармонізовані правила щодо штучного інтелекту стало ключовим документом сучасного європейського права. Зазначено, що питання визначення правового статусу штучного інтелекту в цьому документі залишається не вирішеним. Наголошено, що прогнози щодо майбутнього носіїв штучного інтелекту можуть бути застосовані у формуванні правовідносин, питаннях відповідальності та регуляторних механізмах, пов’язаних із генеративним штучним інтелектом.
Посилання
1. Pavlenko, Zh.O., Vodorezova, S.R. (2021). The concept of an electronic person in digital reality. Bulletin of the Yaroslav the Wise National Law University. Series: Philosophy. Vol. 3, No. 50. Pp. 59–70. DOI: https://doi.org/10.21564/2663-5704.50.235427 [in Ukrainian].
2. Karmaza, O., & Hrabovska, O. (2021). Elektronna osoba (osobystist) yak subiekt pravovidnosyn u tsyvilistychnomu protsesi. Pidpryiemnytstvo, hospodarstvo i pravo, (2), 5–10. DOI: https://doi.org/10.32849/2663-5313/2021.2.01 [in Ukrainian].
3. Korzh, I. (2025). The need to establish the legal status of artificial intelligence. Information and Law. No. 4(55). P. 62–72. DOI: https://doi.org/10.37750/2616-6798.2025.4(55).346348 [in Ukrainian].
4. Pryamitsyn, V., Grachova, O. (2024). Civil liability for artificial intelligence: problems and prospects. Law and Society. Vol. 2, No. 1. P. 4–5 [in Ukrainian].
5. Zalevsky, S. (2024). Legal personality of artificial intelligence in the sphere of intellectual property law: civil law problems. International scientific e-journal ΛΌΓOΣ. ONLINE. No. 16. URL: https://www.ukrlogos.in.ua/10.11232-2663-4139.16.51.html [in Ukrainian].
6. Popovych, T.P. (2025). Legal personality of artificial intelligence: future or illusion? Scientific Bulletin of Uzhhorod National University. Law Series. No. 89(1). P. 144–149. DOI: https://doi.org/10.24144/2307-3322.2025.89.1.18 [in Ukrainian].
7. Smuha, N.A., Yeung, K. (2025). The European Union’s AI Act: Beyond Motherhood and Apple Pie? In: Smuha N.A., ed. The Cambridge Handbook of the Law, Ethics and Policy of Artificial Intelligence. Cambridge Law Handbooks. Cambridge University Press; P. 228–258 [in Ukrainian].
8. Regulation (EU) 2024/1689 of the European Parliament and of the Council of 13 June 2024 laying down harmonised rules on artificial intelligence and amending Regulations (EC) No 300/2008, (EU) No 167/2013, (EU) No 168/2013, (EU) 2018/858, (EU) 2018/1139 and (EU) 2019/2144 and Directives 2014/90/EU, (EU) 2016/797 and (EU) 2020/1828 (Artificial Intelligence Act) (Text with EEA relevance). EUR-Lex Access to European Union law. https://eur-lex.europa.eu/eli/reg/2024/1689/oj/eng [in English].
9. Vokrug A. Artificial Intelligence and Legal Identity. Unite.AI. 10/27/2023. URL: https://www.unite.ai/uk/artificial-intelligence-and-legal-identity [in Ukrainian].
10. Isaak, J., Hanna, M.J. (2018). User Data Privacy: Facebook, Cambridge Analytica, and Privacy Protection. Computer. August. Vol. 51, No. 8. P. 56–59. DOI: https://doi.org/10.1109/MC.2018.3191268 [in English].
11. Regulation (EU) 2016/679 of the European Parliament and of the Council of 27 April 2016 on the protection of natural persons with regard to the processing of personal data and on the free movement of such data, and repealing Directive 95/46/EC, OJ L 119, May 4, 2016, pp. 1–88 [in English].
12. Recommendation of the Council on OECD Legal Instruments Artificial Intelligence. OECD/LEGAL/0449 of 22.05.2019. OECD Legal Instruments. URL: https://legalinstruments.oecd.org/en/instruments/oecd-legal-0449 (дата звернення: 10.10.2025) [in English].
13. Bryson, J.J., Diamantis, M.E., Grant, T.D. (2017). Of, for, and by the people: the legal lacuna of synthetic persons. Artificial Intelligence and Law. No. 25. P. 273–291. DOI: https://doi.org/10.1007/s10506-017-9214-9 [in English].
14. Gordon, J.-S. (2020). Artifcial moral and legal personhood. Artificial Intelligence and Society. 09 September 2020. DOI: https://link.springer.com/article/10.1007/s00146-020-01063-2 [in English].
15. Chopra, S., White, L.F. (2004). Artificial Agents – Personhood in Law and Philosophy. Proceedings of the 16th European Conference on Artificial Intelligence, ECAI’2004, including Prestigious Applicants of Intelligent Systems, PAIS 2004, Valencia, Spain, August 22–27. URL: https://www.researchgate.net/publication/220837427_Artificial_Agents_-_Personhood_in_Law_and_Philosophy [in English].
