Державна політика щодо заохочення населення до започаткування господарської діяльності

Анотація

У статті розглядається проблема державної політики щодо заохочення населення до започаткування господарської діяльності в умовах сучасних викликів інноваційного розвитку та економічної трансформації. Актуальність теми обумовлена необхідністю створення сприятливого середовища для запуску інноваційних проєктів, що сприяє підвищенню конкурентоспроможності економіки України як на національному, так і на міжнародному рівнях. У статті розглядаються концептуальні та правові основи функціонування стартапів, їх життєвий цикл, а також механізми державної та приватної підтримки, що є ключовими для реалізації інноваційних ідей.

Автор дослідження акцентує увагу на проблематиці правового регулювання стартапів, яка в умовах воєнного стану набуває особливої ваги через невизначеність критеріїв оцінювання заяв та непрозорість процесів фінансування. Аналіз нормативно-правової бази, зокрема положень Закону «Про інноваційну діяльність», постанов Кабінету Міністрів та наказів Міністерства економіки, виявляє як наявні механізми підтримки, так і прогалини, що ускладнюють доступ суб’єктів господарювання до ресурсів. Стаття порівнює поняття стартапу та гранту, підкреслюючи, що стартап є суб’єктом підприємницької діяльності, а грант виступає цільовим фінансовим інструментом із суворими вимогами щодо використання коштів.

Дослідження також висвітлює ключові етапи процесу отримання фінансування: від подання заявок через електронні системи, таких як портал «Дія», до попереднього аналізу, оцінювання інноваційного потенціалу та прийняття рішення компетентними органами. У цьому контексті розглядаються моделі підтримки, що базуються на досвіді зарубіжних і вітчизняних дослідників, серед яких Стівен Бланк, Ерік Райс, Джеймс Гузман та представники української наукової спільноти. Отримані дані дозволяють окреслити перспективи модернізації нормативно-правового регулювання і створення єдиної національної платформи, яка об’єднає інформацію про грантові програми, можливості інвестування, стартап-школи, інкубатори та акселератори.

Особлива увага приділяється механізмам аудиту та контролю за цільовим використанням фінансових ресурсів, що забезпечує прозорість і ефективність державної підтримки. Запропоновані рекомендації спрямовані на вдосконалення критеріїв оцінювання заявок, розробку чітких механізмів моніторингу та підвищення ролі незалежних експертів. Практична значущість дослідження полягає у формуванні комплексного підходу до стимулювання інноваційної активності, що сприятиме інтеграції України у глобальну інноваційну екосистему та стійкому економічному зростанню.