Проблема забезпечення довгострокової стійкості дослідницьких інфраструктур в умовах сьогодення

Анотація

Стаття присвячена аналізу проблеми забезпечення довгострокової стійкості дослідницьких інфраструктур, враховуючи виклики та загрози, що існують на сучасному етапі. Метою статті є аналіз проблеми забезпечення довгострокової стійкості дослідницьких інфраструктур, враховуючи виклики та загрози, що існують на сучасному етапі. Зазначається, що дослідницькі інфраструктури, включаючи Європейську хмару відкритої науки, є ключовими факторами досліджень та інновацій, та рушійними силами розвитку мультидисциплінарної сучасної науки. Європейські рамкові програми зробили значний внесок у розвиток ефективного, відкритого та результативного використання національних дослідницьких інфраструктур, та розробили спільно з Європейським стратегічним форумом дослідницьких інфраструктур послідовний підхід до розробки національної інвестиційної політики у загальноєвропейські дослідницькі інфраструктури, що дало початок розвитку багатьох європейських дослідницьких інфраструктур. Акцентується увага на тому, що для підтримки наукової досконалості та конкурентоспроможності необхідно забезпечити постійне фінансування як вже існуючих, так і нових дослідницьких інфраструктур. Робиться висновок, що необхідним є сприяння синергії між інструментами фінансування дослідницьких інфраструктур (як європейських, так і національних), для узгодження інвестицій в дослідження та інновації, удосконалення доступу та переведення результатів досліджень на користь суспільства та економіки. Автором зроблено висновок, що залежно від розвитку ситуації доцільно було б розпочати підготовку та втілення інвестиційної дорожньої карти для реконструкції дослідницької та наукової інфраструктури України. Підвищення рівня стійкості дослідницьких інфраструктур залишається актуальним питанням для Європи та світу в цілому, зокрема в контексті виходу з криз, пов’язаних з пандемією COVID-19, війною в Україні та економічнополітичною ситуацією.