Застосування сучасних цифрових технологій у сфері оподаткування: іноземний досвід та перспективи для України.

Анотація

У публікації акцентовано увагу на тому, що сучасні технології віднайшли своє використання у різних сферах, у тому числі й у податковій сфері. На прикладі технології блокчейн проаналізовано досвід іноземних держав з використання сучасних технологій в оподаткуванні. Акцентовано увагу на відсутності законодавчого закріплення категорії «блокчейн» в Україні. Наголошено на тому, що за допомогою технології блокчейн реалізується принцип зручності виконання податкового обов’язку платниками податків. В Україні схожий принцип також віднайшов закріплення у законодавстві, йдеться про принцип рівномірності і зручності сплати, закріплений у ст. 4 Податкового кодексу України. Аргументовано підхід, за якого в контексті досліджуваної тематики цей принцип необхідно розглядати, ширше, ніж просто зручність сплати, оскільки між платниками податків та контролюючими органами виникають відносини не лише щодо сплати податків і зборів. Зазначено, що в умовах воєнного стану в Україні використання цифрових технологій та електронних сервісів значно спростило взаємодію зобов’язаних та уповноважених учасників податкових відносин. Констатовано, що при використанні блокчейну підсилюється безпека даних (інформації), що міститься у відповідних реєстрах чи сервісах, а отже, забезпечується захист прав платників податків. Це одне з таких питань, яке дуже сильно турбує платників податків – забезпечення безпеки й захисту податкової інформації, яка передається між відповідними учасниками податкових правовідносин. Підкреслено, що у кожної конкретної держави цілі використання наведеної цифрової технології в оподаткуванні є різними, залежно від податкової політики країни. На підставі аналізу іноземного досвіду впровадження технології блокчейн у податкову площину автором відзначено важливість створення саме якісного правового поля для таких нововведень, оскільки це буде вирішальним для подальшого практичного застосування таких механізмів й створюватиме відповідні наслідки, впливатиме на якість податкової політики держави та формуватиме відповідну модель взаємодії контролюючих органів та платників податків.