Окремі аспекти договірно-правового регулювання в умовах діджиталізації економіки

Анотація

Наукова робота присвячена важливим аспектам договірно-правового регулювання господарських операцій в контексті процесів діджиталізації. Стаття є оглядовою, її метою визначено висвітлення та аналіз проблемних питань правового забезпечення електронно-договірної взаємодії учасників господарського обороту. Авторкою зазначається про відсутність уніфікованого підходу щодо оптимальної трансформації усталених засад договірного права відносно електронних договорів. Особливу увагу приділено порядку укладення електронних договорів за участю суб’єктів господарювання та змістовому наповненню поняття «електронна форма договору». На основі аналізу наукових поглядів та чинного законодавства України досліджено підходи щодо правової природи електронних оферти та акцепту, а також процедурних аспектів їх здійснення. Висвітлено наявні законодавчі дисфункції в частині регламентації означених питань та сформульовано окремі пропозиції щодо їх усунення. Окрему увагу зосереджено на неможливості застосування загальних правил щодо порядку відкликання оферти у випадку, якщо останню утілено у електронному повідомленні, а також відсутності спеціальних законодавчих правил щодо цього. Порушено питання виникнення права власності у набувачів віртуальних активів за електронними договорами, та наголошено на потребі здійснення необхідних кроків для набуття чинності ЗУ «Про віртуальні активи». У статті зроблено висновок, що домовленість сторін укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем не є достатньою підставою вважати його укладеним у письмовій формі. Зазначено, що визнання електронної форми договору різновидом письмової, не відповідає європейському підходу, відповідно до якого тільки кваліфіковане електронне волевиявлення прирівнюється до письмової форми. Підкреслено необхідність узгодження відповідних положень ЦК України, ГК України, ЗУ «Про електронну комерцію», ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг» та ін., в частині змістовного наповнення та співвідношення таких понять як «електронна форма правочину», «електронний правочин», «електронна форма договору», «електронний договір», «електронний документ», «електронна форма надання інформації» тощо. Авторкою зазначається, що забезпечення варіативності порядку укладення та способів підписання електронних договорів об’єктивно потребує комплексного регулювання договірних відносин у сфері електронної комерції за допомогою різного рівня джерел. Проте відносно договірних правочинів, на які не поширює дію ЗУ «Про електронну комерцію», неприпустимим є регулювання процедурних аспектів їх вчинення безпосередньо сторонами, шляхом укладання угод про порядок (технологію) електронно-договірної взаємодії, доступ до електронних документів, застосування електронних агентів, використання аналогів власноручних підписів тощо.