Деякі питання щодо відкритих інновацій в науці
DOI:
https://doi.org/10.37772/2518-1718-2024-1(45)-5Анотація
У науковій роботі відображаються відкриті інновації, які дають змогу вітчизняним компаніям встановлювати партнерські відносини на основі обміну знаннями. Місія відкритої науки – стимулювати вільне поширення інформації про наукові дослідження. Роль відкритих моделей науки та інноваційної діяльності простежується також в управлінні бізнесом і розвитку інформатики. Взаємозв’язок відкритої науки і відкритих інновацій має фундаментальне значення для стимулювання партнерства бізнесу з університетами, що сприяє економічному зростанню країн, що розвиваються, і підвищенню конкурентоспроможності компаній. В статті обґрунтована підвищена важливість відкритих інновацій для ефективної роботи науки та дослідницьких інфраструктур. Зазначено, що сама ідея відкритих інновацій може бути реалізована лише в обмежених межах і з урахуванням національних інтересів держав. Відкриті інновації мають потенціал зробити науковий процес більш прозорим, інклюзивним і демократичним, і її дедалі більше визнають критичним прискорювачем для досягнення цілей сталого розвитку. Іншими словами, відкритим може бути лише певний кластер результатів наукових досліджень. Наприклад, у соціальних і гуманітарних науках існує низка етичних вимог, які не дають змоги публічно оприлюднити всі отримані результати, зберігаючи анонімність висловлювань, особливо якщо дослідження зачіпає актуальні соціальні та політичні проблеми. У цьому контексті низка положень не можуть бути застосовані до всіх сфер наукової діяльності. Роботою визначено необхідність перегляду співвідношення відкритої науки та відкритих інновацій та їх практичної складової для бізнесу нашої держави.
Посилання
Beck, S., Bergenholtz, C., Bogers, M., Brasseur, T.-M., & Conradsen, M. L. et al. (2020). The Open Innovation in Science research field: A collaborative conceptualisation approach. Industry and Innovation, 1–50. https://doi.org/1 0.1080/13662716.2020.1792274.
Bogers, M., Zobel, A.-K., Afuah, A., Almirall, E. & Brunswicker, S. et al. (2017). The open innovation research landscape: Established perspectives and emerging themes across different levels of analysis. Industry and Innovation, 24(1), 8–40. https://doi.org/10.1080/13662716.2016.1240068.
Chesbrough, H. (2019). Open innovation results: Going beyond the hype and getting down to business. Oxford University Press.
Dahlander, L., Gann, D. M., & Wallin, M. W. (2021). How open is innovation? A retrospective and ideas forward. Research Policy, 50(4), 104218. https://doi.org/10.1016/j.respol.2021.104218.
Gkeredakis, M., Lifshitz-Assaf, H., & Barrett, M. (2021). Crisis as opportunity, disruption and exposure: Exploring emergent responses to crisis through digital technology. Information and Organization, 31(1), 100344. https://doi. org/10.1016/j.infoandorg.2021.100344.
Gold, E. R. (2021). The fall of the innovation empire and its possible rise through open science. Research Policy, 50(5), 104226. https://doi.org/10.1016/j.respol.2021.104226.
Haeussler, C., & Assmus, A. (2021). Bridging the gap between invention and innovation: Increasing success rates in publicly and industry-funded clinical trials. Research Policy, 50(2), art. 104155. https://doi.org/10.1016/j. respol.2020.104155.
Stokes, D. E. (2011). Pasteur’s quadrant: Basic science and technological innovation. Brookings Institution Press.
Schauz, D. (2014). What is basic research? Insights from historical semantics. Minerva, 52(3), 273–328. https://doi. org/10.1007/s11024-014-9255-0.
Chan, L., Okune, A., Hillyer, R., Posada, A., & Albornoz, D. (2019). Contextualizing openness: Situating open science University of Ottawa Press.
UNESCO. (2021). Draft text of the UNESCO recommendation on open science. https://unesdoc.unesco.org/ ark:/48223/pf0000378381.locale=en.
Bahlai, C., Bartlett, L. J., Burgio, K. R., Fournier, A. M. & Keiser, C. N., el al. (2019). Open science isn’t always open to all scientists. American Scientist, 107(2), 78–82. https://doi.org/10.1511/2019.107.2.78.
Heimstädt, M., & Friesike, S. (2020, October). The odd couple: Contrasting openness in innovation and science. Innovation: Organization & Management 23(3), 425–438. https://doi.org/10.1080/14479338.2020.1837631.
Nature editorial. (2021). Research collaborations bring big rewards: The world needs more. Nature, 594(7863), 301–302. https://doi.org/10.1038/d41586-021-01581-z.
Lowik, S., Kraaijenbrink, J. & Groen, A. J. (2017). Antecedents and effects of individual absorptive capacity: A micro-foundational perspective on open innovation. Journal of Knowledge Management, 21(6), 1319–1341. https:// doi.org/10.1108/JKM-09-2016-0410.
Nyström, M. E., Karltun, J., Keller, C. & Andersson Gäre, B. (2018). Collaborative and partnership research for improvement of health and social services: Researcher’s experiences from 20 projects. Health Research Policy & Systems 16(46), 1–17. https://doi.org/10.1186/s12961-018-0322-0.
Montgomery, L., Hartley, J., Neylon, C., Gillies, M. & Gray, E. et al. (2021). Open knowledge institutions: Reinventing universities. MIT Press.
Chesbrough, H., & Bogers, M. (2014). Explicating open innovation: Clarifying an emerging paradigm for understanding innovation. In H. Chesbrough, W. Vanhaverbeke, & J. West (Eds.). New frontiers in open innovation (pp. 3–28). Oxford University Press.
Raymond, E. (2001). The cathedral and the bazaar: Musings on Linux and open source by an accidental revolutionary. O’Reilly Media.
Von Krogh, G., Spaeth, S. & Lakhani, K. R. (2003). Community, joining, and specialization in open source software innovation: A case study. Research Policy, 32(7), 1217–1241. https://doi.org/10.1016/S0048-7333(03)00050-7.
Liberati, E. G., Gorli, M. & Scaratti, G. (2016). Invisible walls within multidisciplinary teams: Disciplinary boundaries and their effects on integrated care. Social Science & Medicine, 150(Feb), 31–39. https://doi.org/10.1016/j. socscimed.2015.12.002.
