Сутність і поняття трансплантації анатомічних матеріалів людини: цивільно-правовий аспект

Анотація

Необхідність розуміння того що являє собою трансплантація з точки зору різних підходів, дотримання при цьому особистих немайнових прав осіб та віднесення трансплантаційних правовідносин до сфери регулювання цивільним правом зумовлюють це наукове дослідження. У статті розглядається цивільно-правовий аспект трансплантації анатомічних матеріалів людини, Шляхом застосування методів аналізу та синтезу вдалося сформулювати дефініцію трансплантації анатомічних матеріалів. Під час використання методу абстрагування вдалося розглянути сутність трансплантації не з боку медицини як оперативного втручання, а з правової точки зору як методу лікування для збереження життя. Для визначення цивільно-правового аспекту було застосовано метод дедукції, коли розглядалися певні особливості цивільного права і їх втілення у трансплантаційних правовідносинах. Встановлено, що цивільно-правовий аспект полягає у тому, що під час регламентування трансплантації, передопераційного та післяопераційного періодів повинні враховуватися засади взаємодії учасників відносин, рівності сторін та диспозитивності. Проаналізовано сутність трансплантації анатомічних матеріалів з точки зору цивільно-правового регламентування. Встановлено, що всі відносини, що стосуються трансплантації, процеси, які сприяють та супроводжують таке оперативне втручання, а також проведення післяопераційних заходів відносяться до сфери особистих немайнових відносин. Розкрито множинний аспект трансплантації, яка може бути розглянута як спосіб здійснення різноманітних особистих немайнових прав людини, залежно від контексту та обставин. Визначено, що трансплантаційні правовідносини охороняються цивільним законодавством у частині неприпустимості свавільного втручання у сферу особистого життя та посягання та особисту недоторканність, захист права власності та порушення свободи договору з точки зору надання медичних послуг. У зв’язку з цим визначено підхід, згідно якого трансплантацію пропонують розуміти у широкому та вузькому значенні: як медичну послугу або як право людини на життя. Досліджено окремі принципи, які стосуються трансплантації та зачіпляють цивільно-правову сферу: принцип черговості на анатомічні матеріали, принцип незгоди на донорство та принцип ризиковості донорства. Обґрунтовано, що трансплантацію слід розглядати як метод лікування. Сформульовано дефініцію трансплантації анатомічних матеріалів як методу лікування, який полягає у пересадці анатомічних матеріалів від донора до реципієнта з метою відновлення функції (-цій) організму і збереження життя, із дотриманням особистих немайнових прав людини. Встановлено, що сутність трансплантації відображає цивільно-правову природу, з огляду на диспозитивність, мету захисту особистих немайнових прав та врегулювання трансплантаційних правовідносин цивільно-правовим договором про надання медичних послуг. Зазначено, що отримані результати статті можуть служити основою для подальших обговорень та досліджень у галузі медичного та цивільного права.