Деякі аспекти формування трудової поведінки у період воєнного стану

Анотація

Статтю присвячено актуальній проблемі реалізації права на працю в умовах воєнного стану. Від самого початку широкомасштабної збройної агресії галузь трудового права зазнала значних трансформацій. Верховна Рада України внесла зміни до законодавства про працю та реформувала основні питання у сфері трудових правовідносин. Зокрема, були прийняті нові закони, ключове місце серед яких належить Законам України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» та «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин». Досліджуючи окремі аспекти здійснення працівником трудової функції з урахуванням нових реалій та змін у законодавстві які відбувалися з 24 лютого 2022 року, дійшли висновку, що під час дії воєнного стану згідно із Законом України «Про правовий режим воєнного стану» відбувається тимчасове, зумовлене загрозою, а саме агресією російської федерації проти України, обмеження конституційних прав та свобод людини і громадянина із зазначенням строку дії цих обмежень, що в свою чергу стосується і трудових прав та значно впливає на трудову поведінку працівників. Розглянуто теоретичну основу визначення поняття та сутність трудової поведінки працівника та узагальнено сукупність чинників, які впливають на неї. Визначено, що в умовах воєнного стану, звична трудова поведінка людей зазнає значних змін. А саме, на неї впливає комплекс факторів, як психологічних, так і соціально-економічних. Зазначено, що до соціально-економічних факторів належить: а) знищення інфраструктури та робочих місць; б) зміни в попиті на робочу силу; в) переміщення людей; г) економічна криза. А до психологічних: а) стрес та тривога; б) невпевненість у матеріальному забезпеченні своїх потреб; в) втрата близьких та соціальних зв’язків. Розглянуто інструменти, які можуть впливати на мотивацію працівника та на підтримку працездатності працівників у період воєнного стану. В ході дослідження було підкреслено важливість забезпечення для працівників максимально гідних умов праці, з урахуванням нестабільності в державі, безпекових умов, необхідності зміни законодавчих механізмів впорядкування взаємодії між державою, роботодавцем і найманим працівником та кардинального реформування чинного трудового законодавства.