До проблеми визначення cуб’єктів наукової та науково-технічної діяльності

Анотація

Стаття присвячена дослідженню проблеми визначення суб'єктів наукової та науково-технічної діяльності в Україні. Зокрема, в роботі аналізуються різні категорії учасників наукового процесу, їхній правовий статус та функції в рамках науково-технічної діяльності, що регулюється відповідними законодавчими актами. Автор висвітлює сутність суб'єктів цієї діяльності, таких як науковці, аспіранти, наукові установи, підприємства та державні органи, наголошуючи на необхідності чіткого правового визначення кожного з них.

Основну увагу приділено науковцям, оскільки саме вони є головними виконавцями наукових досліджень і розробок. Підкреслюється важливість правового статусу науковців, а також їхніх ролей у створенні нових знань та інновацій, які мають вплив на розвиток науки, техніки та економіки. Окрім цього, особливу увагу в статті приділено взаємодії між науковими установами та підприємствами, що сприяє практичному впровадженню наукових досягнень.

Аспіранти, як одна з важливих категорій суб'єктів, зазначені як приклад. Хоча вони формально мають статус науковців (і вчених відповідно до чинного законодавства), їхня діяльність обмежена через відсутність самостійності в наукових дослідженнях, а також результатів такої діяльності, що піднімає питання їхнього правового статусу в контексті наукової діяльності. Окрім цього, поставлена проблема визначення поняття «аспіранта» як вченого, через можливість особи пройти мінімальну програму підготовки і не завершити її чи не захистити результати наукової роботи (дисертацію), таким чином не здобути наукове звання. 

Тож стаття акцентує увагу на необхідності вдосконалення законодавчого регулювання правового статусу суб'єктів наукової діяльності, що забезпечить більш ефективне використання наукових результатів, підтримку інноваційного розвитку та інтеграцію науки у виробничі процеси та національну економіку.

Також в статті аналізується роль наукових установ, підприємств та державних органів у впровадженні результатів наукової діяльності, підкреслюючи важливість інтеграції наукових досліджень у практику для підвищення конкурентоспроможності національної економіки. Взаємодія між дослідниками, підприємствами та державою є ключовою для комерціалізації наукових розробок, що стимулює розвиток інновацій. Окрему увагу приділено правовому статусу результатів наукових досліджень, зокрема колективним результатам, де питання авторства та інтелектуальної власності потребують чіткої регламентації.