ФІЛОСОФСЬКО-ПРАВОВІ ПИТАННЯ ІНТЕГРАЦІЇ РОЗУМНИХ РОБОТІВ У СУСПІЛЬСТВО
DOI:
https://doi.org/10.37772/2518-1718-2025-1(49)-2Ключові слова:
права робота, електронна особа, штучний інтелект і право, автономні роботи, моральний статус штучного інтелектуАнотація
У статті обґрунтовується, що питання інтеграції розумних роботів у суспільство вимагає міждисциплінарного підходу. Продемонстровано, що питання про права роботів спонукає до вивчення потенційних метафізичних наслідків комунікації між людиною і роботом, висвітлює питання класифікації субʼєктів нелюдської природи, ставлення до них. Наголошується, що навколо теми прав роботів серед експертів в галузі філософії, права й політики з метою правового регулювання розумних роботизованих артефактів активно обговорюються проблеми їх створення, використання або взаємодії в філософсько-правовому контексті. Дискусії та дебати, які точаться в наукових колах демонструють величезні відмінності у можливих підходах до цього питання. Зʼясовано, що визнання певних прав для розумних роботів може не лише вплинути на технологічний прогрес, але й зумовити переосмислення філософських основ права. Виділено тенденції та протиріччя, які виникають у суспільстві у звʼязку зі створенням, використанням та взаємодією людей з розумними роботами – потенційними володарями прав. У звʼязку з цим проаналізовано три основних підходи до питання щодо прав робота: 1) через створення і застосування поняття «електронна особа»; 2) підхід, який припускає наявність моральних прав роботів; 3) соціальнореляційний підхід. Виявлено, що соціально-реляційний підхід розглядається як людиноцентричний. Показано, що для того, щоб політика та правила розроблялися в інтересах суспільства, потрібна методологія теоретичного та емпіричного обґрунтування щодо прав і обов’язків роботів у міру розширення їхніх ролей, яка допоможе визначити відмінності між сторонами процесу від встановлення певних норм і практик.
Посилання
Artificial intelligence may be the key to Ukraine’s victory in the war Western experts. Radio Liberty: website : https://www.radiosvoboda.org/a/ukrayina-shtuchnyy-intelekt-viyna/32785722.html [in Ukrainian].
Baranov, O. A. (2018). Internet of Things (IoT): Robot with artificial intelligence in legal relations. Legal Ukraine, 5-6, 75-95 [in Ukrainian].
Pylypchuk, V. G., Baranov, O. A., Hyliaka, O. S. (2022). The problem of legal regulation in the field of artificial intelligence in the context of the development of the legislation of the European Union. Journal of the National Academy of Legal Sciences of Ukraine, 29 (2), 35-62. DOI: https://doi.org/10.37635/jnalsu.29(2).2022.35-62 [in Ukrainian].
Bezhevets, A. M. (2019). Legal status of robots: problems and prospects of definition. Information and Law. 1 (28), 61-67. DOI: https://doi.org/10.37750/2616-6798.2019.1(28).273347 [in Ukrainian].
Golovko, O. M, Bodnar E. (2022). Ethical and legal problems of using robots with artificial intelligence. Bulletin of NTUU “KPI” Political Science. Sociology. Law, 3 (55), 93-97. DOI: https://doi.org/10.20535/23085053.2022.3(55).269563 [in Ukrainian].
Kosilova, O. I., Solodovnikova, H. K. (2020). Human and Civil Rights and Freedoms VS Artificial Intelligence: Problematic Aspects. Information and Law, 4 (35), 56-66. DOI: https://doi.org/10.37750/2616-6798.2020.4(35).221218 [in Ukrainian].
Kotliarenko, O. P., Prypolova, L. I. (2020). Theoretical and legal aspects of legalization of weapons with artificial intelligence: to the issue of conventional regulation. Comparative and Analytical Law, 1, 103-106. URL: https:// pap-journal.in.ua/wp-content/uploads/2020/08/1-1.pdf (accessed January 24, 2025) [in Ukrainian].
Kryvytskyi, Y. V. (2021). Artificial Intelligence as a Tool of Legal Reform: Potential, Trends and Prospects. Scientific Bulletin of the National Academy of Internal Affairs, 6(2), 90-101. DOI: https://doi.org/10.33270/01211192.90 [in Ukrainian].
Radutny, O. E. (2017). Artificial Intelligence and other threats (criminal and legal dimension). IT-pravo: problemy i perspektyvy rozvytku v Ukraini: druha Mizhnarodna shchorichra konferentsiia Lviv. URL: https://dspace.nlu.edu. ua/bitstream/123456789/13091/1/Radutniy.pdf [in Ukrainian].
Kharitonov, E. O., Kharitonova, O. І. (2023). Digital man, digital person and digital personality: towards the problem of ratio. Journal of Civil Studies, 49, 5-13. DOI: https://doi.org/10.32782/chc.v049.2023.1 [in Ukrainian].
Carpenter, J. (2016). Culture and human-robot interaction in militarized spaces: A war story. Oxford: Routledge. https://www.taylorfrancis.com/chapters/mono/10.4324/9781315562698-2/learning-experience-julie-carpenter?cont ext=ubx&refId=57594724-2d17-4c49-a0e1-368f3d1882f4 [in English].
Walch, K. (2020). AI Laws are coming. Forbes. 20.02.2020. URL: https://www.forbes.com/sites/cognitiveworld/ 2020/02/20/ai-laws-are-coming/#6a2a567aa2b4 [in English].
AI Regulations Around the World: A Comprehensive Guide To Governing Artificial Intelligence. Spiceworcs: website: URL: https://www.spiceworks.com/tech/artificial-intelligence/articles/ai-regulations-around-the-world/ [in English].
Delcker, J. (2018, April 11). Europe divided over robot «personhood». Politico, from https://www.politico.eu/article/ europe-divided-over-robot-ai-artificial-intelligence-personhood/ [in English].
Lima, G., Kim, C., Ryu, S., Jeon, C., & Cha, M. (2020). Collecting the public perception of AI and robot rights. Proceedings of the ACM on Human–Computer Interaction, 4(CSCW2), 1–24. DOI: https://doi.org/10.1145/3415206 [in English].
Pavlenko, Zh. O., Vodorezova, S. R. (2021). The concept of an electronic person in digital reality. Bulletin of the Yaroslav the Wise National Law University. Series:Philosophy, 3 (50), 59-70. DOI: https://doi.org/10.21564/26635704.50.235427 [in Ukrainian].
Walch, K. (2020). AI Laws are coming. Forbes, from https://www.forbes.com/sites/cognitiveworld/2020/02/20/ailawsare-coming/#6a2a567aa2b4 [in English].
Mays, K. K., Cummings, J. J., Katz, J. E. (2024). The Robot Rights and Responsibilities Scale: Development and Validation of a Metric for Understanding Perceptions of Robots’ Rights and Responsibilities. International Journal of Human–Computer Interaction. DOI: 10.1080/10447318.2024.2338332 [in English].
Slinko, T. М. (2015). Natural rights of humanity and their protection in the constitutional legislation. Pravna veda a prax: vyzvy modernych europskych integracnych procesov. Zbornik prispevkov z medzinarodnej vedeckej konferencie Pravna veda a prax: vyzvy modernych europskych integracnych procesov medzinarodnej vedeckej konferencie (рр. 91-94). Bratislava: Paneuropska vysoka skola, Fakulta prava. https://dspace.nlu.edu.ua/handle/123456789/10669 [in Ukrainian].
Bennett, B., Daly, A. (2020). Recognising rights for robots: Can we? Will we? Should we? Law, Innovation and Technology, 12(1), 60–80. DOI: https://doi.org/10.1080/17579961.2020.1727063 [in English].
De Graaf, M. M. A. , Hindriks, F. A., Hindriks, K. V. (2022). Who Wants to Grant Robots Rights? Frontiers in Robotics and AI, 8. DOI: https://doi.org/10.3389/frobt.2021.781985 [in English].
Stucki S., Kurki V. Animal Rights. Encyclopedia of the Philosophy of Law and Social Philosophy, 2020, Springer Netherlands p. 1-7. DOI: https://doi.org/10.1007/978-94-007-6730-0_407-1 [in English].
Coeckelbergh, M. (2010). Robot Rights? Towards a Social-Relational Justification of Moral Consideration. Ethics and Information Technology, 12, 209–221. DOI: 10.1007/s10676-010-9235-5 [in English].
