КОНЦЕПТУАЛІЗАЦІЯ ПОНЯТТЯ «ОТРИМАННЯ ЦІННОСТІ З ДАНИХ» У ПРАВІ ЄС

Анотація

У статті досліджено наукові підходи до поняття «отримання цінності з даних», з особливим акцентом на комерціалізацію даних у контексті сучасного регулювання в праві Європейського Союзу. Проблематика зумовлена стрімкою цифровізацією економіки, внаслідок якої дані перетворилися на ключовий ресурс і джерело конкурентних переваг. З’ясновано, що брак формалізованого розуміння комерціалізації даних породжує методологічні й регуляторні ускладнення, а чинне правове регулювання в прваві ЄС залишається фрагментованим, зосереджуючись переважно на супутніх аспектах, таких як захист персональних даних та обмеження монополій. У роботі застосовано комплексний підхід, що поєднує теоретичне осмислення, аналіз сучасних бізнес-моделей та нормативно-правових актів в цій царині. Розглянуто основні нормативно-правові документи, серед яких Data Act, Директива 96/9/ЄС, GDPR, Регламент (ЄС) 2018/1807, Digital Services Act та Digital Markets Act. Досліджено, що ці акти створюють передумови для формування внутрішнього ринку даних, забезпечують права суб’єктів на портативність та встановлюють механізми договірного регулювання комерційного обороту даних. Автором сформульовані визначнення до поняття «отримання цінності з даних» та «комерціалізації даних» як його різновиду. Запропоновано класифікацію комерціалізації даних в залежності від опосередкованості та часового горизонту отримання цінності з даних, яка включає пряму, непряму та стратегічну форми отримання цінності. Висвітлено специфічні характеристики даних, зокрема їх невичерпність, зв’язок із правами суб’єктів та залежність економічної цінності від рівня ексклюзивності доступу. Окрім того, визначено типологію комерціалізації з розподілом на рекламну, аналітичну, оптимізаційну, дослідницьку, інфраструктурну та транзакційну комерціалізацію У ході дослідження встановлено, що ефективне правове регулювання процесів отримання цінності з даних є передумовою забезпечення конкурентоспроможності цифрової економіки. Зазначено, що фрагментація нормативно-правової бази створює методологічні та регуляторні виклики, а розподіл економічної та неекономічної цінності потребує диференційованого підходу. Отримані результати свідчать про необхідність подальшої розробки гнучких і ефективних інструментів правого регулювання, які дозволять збалансувати інтереси суб’єктів господарювання, захист прав споживачів та стимулювати інноваційний розвиток ринку даних.