СОЦІАЛЬНІ ПРАВА ЛЮДИНИ: МІЖ КОНСТИТУЦІЙНОЮ АБСОЛЮТНІСТЮ І РЕАЛЬНОЮ ОБМЕЖЕНІСТЮ (НА ПРИКЛАДІ ОДНОГО ЗАКОНУ)

Анотація

На прикладі окремих положень Закону України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2014 р. № 76 автор зачіпає проблему тлумачення ч. 3 ст. 22 Конституції України щодо неможливості звуження змісту і обсягу існуючих прав і свобод при прийнятті нових законів у контексті гарантування соціальних прав і політичної та економічної ситуації в країні. Аналізуючи природу соціальних прав, практику Конституційного Суду України, міжнародного права прав людини, автор доводить, що тлумачення вказаного конституційного припису має ґрунтуватися на визнанні існування у законодавця підстав для перегляду, у тому числі у бік зменшення пільг, надаваних певній групі населення, на основі розумності, пропорційності і недискримінаційного характеру такого перегляду.