Трансформація принципів правового регулювання оплати праці в сучасних умовах

Анотація

У статті підкреслюється, що особливу роль у розкритті сутності правового регулювання оплати праці відіграють основні ідеї-принципи. Дефініцію терміна “принципи правового регулювання оплати праці” сформульовано як керівні ідеї, основоположні засади, закріплені у правових нормах, що визначають зміст правового регулювання оплати на державному рівні праці й відбивають основні підходи до цього процесу. Доводиться, що становлення в Україні ефективного й дієвого інституту оплати праці зумовлює об’єктивну потребу в переосмисленні суті принципів, що лежать у його підґрунті і яким притаманні об’єктивна зумовленість, регулятивність, імперативність, взаємоузгодженість, системність, універсальність, загальна значущість і визначеність предмета правового регулювання. Зазначається, що правові принципи оплати найманої праці, які відповідають сучасним ринковим умовам, мають втілювати в собі ідеї, що визначають сутність і спрямованість правового регулювання оплати праці й мають бути нормативно закріплені, тобто повинні одержати свій вираз у законі. Окрему увагу приділено одному з основних принципів у трудовому праві принципу єдності і диференціації, що пронизує всю систему трудового законодавства. Диференціація сприяє єдності правового регулювання оплати праці, а єдність створює умови для її диференціації в цій царині. Обґрунтовано, що основною метою принципу єдності й диференціації насамперед є, з одного боку, чітке визначення одностайних, однакових умов праці для всіх найманих працівників, а з другого – встановлення диференціації умов праці для певної категорії працівників за певних обставин. Авторами зроблено висновок про потребу нормативного закріплення таких інституційних принципів оплати праці, як-от: а) гарантування працівникам своєчасної й у повному розмірі виплати заробітної плати, що забезпечує достатній життєвий рівень для них та їх сімей; б) забезпечення належного отримання заробітної плати; в) гарантованість матеріального стимулювання якісної й сумлінної праці; г) єдність і диференціація в оплаті праці.