Поняття цифровiзації: національні та міжнародні підходи

Анотація

У статті аналізується різноаспектність поняття цифровізації та цифрової трансформації. Визначено, що цифровізація є визнаним механізмом економічного зростання завдяки здатності технологій позитивно впливати на ефективність, результативність, вартість та якість економічної політики держави. Автором значається, що цифровізація – це впровадження цифрових технологій в усі сфери життя: від взаємодії між людьми до промислових виробництв, від предметів побуту до дитячих іграшок, одягу тощо. Це перехід від біологічних та фізичних систем у кібербіологічні та кіберфізичні (об’єднання фізичних та обчислювальних компонентів). Перехід діяльності з реального світу у світ віртуальний (онлайн). У статті проаналізовані національні та міжнародні підходи щодо сутності і значення цифровізації, та дії держав у напрямку подальшого впровадження цифровізації суспільства. Визначено, що у країнах Європейського Союзу використовується оціночний показник рівня технологічного розвитку та ступеня запровадження інноваційних технологій у цифровому суспільстві – Індекс DESI. Підкреслено, що цифровізація не обмежується виключним використанням технологій; вона характеризується зміною культури, інтегрованої в усі сфери роботи, та трансформацією в управлінні різними командами. Проаналізовані вітчизняні здобутки, які були сформовані під впливом глобалізаційних процесів та сучасної міжнародної правової практики в сфері цифровізації, а саме створені в Україні інституції та прийняті нормативно-правові акти в сфері цифровізації українського суспільства. Зроблено висновок, що для державного регулювання розвитку сектора цифровізації суспільства необхідним є формування та дії інституційно-правового, економічного, організаційного, соціально-психологічного та технікотехнологічного механізмів з широким переліком методичного інструментарію за кожним із них.