Вплив е-демократії на суспільний розвиток в Україні: теоретико-практичний підхід

Анотація

У статті розкрито особливості запровадження е-демократії в Україні, висвітлено основні інструменти діяльності та наведено кращі практики функціонування. Показано сприйняття та готовність суспільства до переходу на е-платформу. Для досягнення поставленої в роботі мети були використані такі загальнотеоретичні методи дослідження, як аналіз, синтез, індукція, дедукція, порівняння для визначення змісту й складових поняття «е-демократія» та «е-урядування»; системний підхід для узагальнення основних методичних підходів щодо формування та сутності електронної демократії; методи позитивного і нормативного аналізу для вироблення рекомендацій з удосконалення моделі трансформації е-демократії. Та спеціальні (систематизації, абстрагування, декомпозиції) методи наукового пізнання, за допомогою яких в статті досліджено теоретичні засади цифрової економіки та здійснено критичний всебічний аналіз та систематизацію наукових і практичних підходів до трактування сутності принципів та цілей е-демократії. Зроблений висновок, що е-демократія повинна посісти гідне місце та увійти до порядку денного радикальних політичних реформ та стати складовою державного управління, особливо на етапі сьогодення в умовах військового стану. Дослідження проблеми е-демократії та е-урядування, та впровадження цих інститутів в Україні, ґрунтується на наявних у Раді Європи підходах щодо сутності, структури особливостей е-демократії та її запровадження. Підкреслюється, що складовими е-демократії є: електронний парламент, електронне законодавство, електронний суд, електронне посередництво, електронні вибори, електронний референдум, електронне голосування, електронні петиції, електронні кампанії, електронні опитування тощо. під терміном «електронна демократія» розуміється така політична система, в якій ІКТ використовуються для забезпечення виконання основних функцій демократичного процесу, зокрема: вільного доступу до суспільно важливої інформації, свободи слова, участі в публічному управлінні (як шляхом вільного обговорення, так й участі у виборах, референдумах тощо).