Вплив Європейської Комісії на розвиток інновацій при здійсненні контролю за концентраціями

Анотація

Стаття присвячена аналізу підходів та критеріїв, що використовуються Європейською комісією при оцінці угод про концентрацію та поглинання та визначенню впливу такої оцінки на розвиток інноваційних проєктів в межах Внутрішнього ринку Європейського Союзу. Досліджено актуальні зміни у правозастосовній практиці Комісії на прикладі практики Суду Європейського Союзу та рішень Комісії, визначені та окреслені можливі проблеми та виклики перед цією інституцією у найближчому майбутньому. Визначено критерії, за якими Європейська Комісія оцінює угоди про злиття та концентрацію. Зроблений висновок про те, що багатоманітність методів та критеріїв оцінки угод на наявність порушення антимонопольного права Європейського Союзу спонукає Комісію до використання індивідуального підходу при проведенні кожного окремого розслідування. Визначено суть критерію «позбавлення інновацій» та порядок його застосування при розслідуванні Комісії. Поставлені критичні запитання стосовно ефективності реагування Комісії на новітню практику транснаціональних корпорацій із злиття зі стартапами, що не підпадають під національну чи наднаціональну юрисдикцію. Проведений ретроспективний аналіз застосування реферальної процедури відповідно до ст. 22 Регламенту Ради Європейського Союзу про контроль за злиттям та роз’яснено суть сучасних методик застосування положень цієї статті в новітній практиці. Проаналізовано останні зміни в практиці Комісії, спрямовані на переосмислення Регламенту Ради про контроль за злиттями, та зроблено висновок про те, що зміна підходу до реферальної процедури, яка застосовується відповідно до ст.22 Регламенту, свідчить про перехідний характер та тимчасовість подібної практики та необхідність більш змістовних реформ з боку наднаціональних інституцій. На прикладі практики Суду Європейського Союзу та справ щодо угод про злиття, розглянутих Комісією, були визначені та окреслені основні завдання, що стоять перед Європейським Союзом в інформаційну епоху та епоху глобалізації. Беручи до уваги особливості розвитку підприємств, що містять в собі інноваційну складову, обґрунтовано зміну стратегії Єврокомісії при оцінці угод про концентрацію та зроблено прогноз щодо подальшої інтеграції наднаціональних інституцій та національних антимонопольних органів у цій сфері.