Фінансовий моніторинг операцій з платіжними картками

Анотація

Постановка проблеми. У сучасних міжнародних фінансово-економічних умовах, що характеризуються нестабільністю макроекономічної ситуації, високим ступенем невизначеності та ризику, значення інструментів фінансового моніторингу значно зростає. Антилегалізаційні напрямки господарської діяльності різних суб’єктів є тенденцією розвитку економіки, а не тільки фінансових ринків. Фінансовий моніторинг близький до поняття фінансового контролю, а також безпосередньо пов’язаний з фінансовими розслідуваннями фінансових операцій. Ці питання останнім часом активно досліджуються, тому вплинули на вибір теми дослідження. Мета статті. Метою статті є розгляд нових вимог європейського законодавства щодо боротьби з відмиванням грошей щодо рівня контролю фінансових операцій, зокрема, з платіжними картками. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблеми та перспективи розвитку національної системи фінансового моніторингу в Україні відображені в працях багатьох науковців, зокрема С.А. Дмитрова, Н.Я. Дондика, О.І. Жабинець, А.В. Єжова, В.В. Коваленко, І.В. Коломієць, Г.М. Крип, Н. В. Москаленко, С.А. Синянського та ін. Виклад основного матеріалу. Встановлено, що готівка широко поширена в злочинних схемах відмивання грошей. В умовах достатньо великого обсягу готівки в економіці, яка використовується в масштабах з урахуванням характеру та специфіки їх діяльності, виявлення та протидія відмиванню злочинних доходів з використанням готівки є складним завданням. Основу законодавчої бази у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, та фінансуванню тероризму складають: міжнародні стандарти FATF, Закон України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів від злочинності, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення» та інші нормативно-правові акти державних суб’єктів первинного фінансового моніторингу. Аналіз нових вимог законодавства підтверджує, що розвиток нормативно-правової бази передбачає низку новацій у роботі системи фінансового моніторингу як внутрішнього, так і міжнародного протидії відмиванню «брудних» грошей. Що стосується розвитку фінансових розслідувань, то нове законодавство надає можливості для більш детального визначення дій щодо аналізу можливих процедур легалізації (відмивання) доходів, а отже, розвитку технологій фінансових розслідувань. Запровадження та подальший розвиток національної оцінки ризиків системи фінансового моніторингу, яка передбачає систему заходів, що здійснюються суб’єктами державного фінансового моніторингу (уповноваженими органами державної влади) із залученням інших суб’єктів фінансового моніторингу (за потреби) з метою визначення (виявлення) ризиків (загроз) легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, дає вагоме підґрунтя для організації та проведення подальших фінансових розслідувань. Застосування ризик-орієнтованого підходу до процедур фінансового моніторингу має посилити відповідальність осіб за протидію можливому відмиванню коштів як фізичними особами, так і суб’єктами господарювання. Удосконалення законодавчих аспектів впливає на якість розслідування злочинів з легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, зокрема щодо підслідності злочинів з легалізації, посилення фінансового контролю за діяльністю публічних осіб, удосконалення процедур зупинення фінансових операцій. Суттєві зміни щодо запобігання легалізації доходів стосуються визначення та зниження порогових значень для операцій з готівкою та міжнародних переказів, а також функцій суб’єктів первинного фінансового моніторингу, на яких покладено обов’язки не лише ідентифікації суб’єктів, а й перевірки та перевірки додано кінцевого бенефіціарного власника. Висновки. Враховуючи постійне запровадження законодавчих обмежень та посилення контролю за фінансовою системою з боку державних органів, зловмисники розробляють нові або вдосконалюють існуючі схеми відмивання грошей, прагнучи надати незаконним фінансовим операціям максимально законного вигляду. При цьому як на рівні органів державної влади, так і на рівні суб’єктів первинного фінансового моніторингу постійно впроваджуються та вдосконалюються нові методи та підходи до виявлення схем легалізації злочинних доходів.